Ціни на картоплю в Україні: прогноз на найближчий період
9 Травня 10:12
Певне зростання цін на картоплю в Україні можливе, проте воно буде помірним і сезонним. У найближчий період оптові ціни можуть зміститися до рівня близько 10-13 грн/кг, а у роздрібі — до 18-22 грн/кг залежно від якості, регіону та формату продажу. Серед ключових проблем галузі залишається дефіцит картоплесховищ — щонайменше 350 тис. тонн. Про це Delo.ua повідомив аналітик “Українського клубу аграрного бізнесу” (УКАБ) Максим Гопка, передає «Комерсант Український».
Що буде з цінами на картоплю у 2026 році
Наприкінці квітня оптові партії картоплі реалізовувалися у діапазоні 5–11 грн/кг. Це вдвічі менше, ніж у аналогічний період минулого року, коли вартість кілограма коливалася в межах 13–23 грн, заявляла експертка плодоовочевого ринку ІА “АПК-Інформ” Ксенія Гусєва.
Цьогорічне здешевлення картоплі пов’язане з кількома факторами: після високих цін сезону 2024–2025 виробники збільшили площі посівів, а сприятлива погода забезпечила більший урожай, пояснив Гопка.
У результаті ринок отримав надлишок продукції, який внутрішнє споживання не змогло повністю поглинути, тоді як експорт залишається обмеженим.
Ситуацію посилив дефіцит якісних овочесховищ: через погіршення якості продукції фермери були змушені активно розпродавати запаси. Додатковий тиск на ринок створив і імпорт. У підсумку надлишок картоплі, проблеми зі зберіганням та конкуренція з імпортом призвели до суттєвого падіння цін порівняно з минулим роком, зазначив експерт.
Певне зростання цін на картоплю можливе, але воно, найімовірніше, буде помірним і сезонним, без повторення минулорічних цінових піків, заявив Гопка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни на огірки в Україні продовжують стрімко знижуватися: основні причини
У короткостроковій перспективі ціна може підвищуватися через поступове вичерпання якісних запасів картоплі, які зберігалися у професійних сховищах і відповідають вимогам торговельних мереж. Тобто дешевої картоплі на ринку ще може бути достатньо, але саме якісного товару ставатиме менше, і це підтримуватиме ціну, пояснив аналітик.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Водночас різкого стрибка очікувати не варто, адже ринок стримуватиме імпорт ранньої картоплі та надходження перших партій молодої української продукції.
Проте влітку, з появою більшої кількості молодої картоплі, ринок, імовірно, стабілізується у нижчому діапазоні, ніж торік, а восени під час масового збирання нового врожаю традиційно можливе чергове сезонне здешевлення, прогнозує аналітик.
Шалений дефіцит картоплесховищ в Україні
Ключовою проблемою залишається дефіцит картоплесховищ — щонайменше 350 тис. тонн. Наявні потужності зі зберігання овочів (разом із картоплею) за даними Мінекономіки становлять 300 тис. тонн з регульованим газовим середовищем і підтримкою мікроклімату та 324 тис. т з природною вентиляцією. Для порівняння: у Бельгії потужності зберігання сягають понад 4 млн тонн лише для картоплі, зауважила виконавча директорка Української Асоціації виробників картоплі Ольга Самойліченко.
Це означає, що в Україні значна частина картоплі продається одразу з поля за мінімальною ціною.
Будівництво сховищ — це базова інвестиція, яка змінює економіку галузі:
- дозволяє продавати продукцію дорожче в міжсезоння;
- забезпечує якісне зберігання насіннєвого матеріалу;
- зменшує залежність від імпорту.
Держава вже почала стимулювати цей напрямок: картоплесховища включені до програми “5-7-9”, а також запускаються грантові програми з компенсацією 30–50% вартості будівництва.
Чи прогнозується скорочення площ картоплі у 2026 році
У цьому році суттєвого скорочення площі посадок картоплі не очікується, адже в Україні залишилося багато насіннєвого матеріалу, який зберігали всю зиму, часто у складних умовах із використанням генераторів. Викидати його ніхто не хоче, тому його активно висаджують, зазначила Самойліченко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські виробники підвищили ціни на моркву: скільки коштує кілограм
Весняні заморозки, якщо й вплинули на ситуацію, то мінімально. Ті виробники, які висаджували картоплю раніше, обирали холодостійкі сорти та обробляли їх захисними препаратами. Крім того, ці заморозки не були критичними для картоплі, на відміну від фруктових дерев, пояснила експертка.
Наразі триває активна фаза посадки картоплі, адже ще минулого тижня частина виробників не могла вийти в поле через низьку температуру ґрунту.
“Очікується, що загальні площі будуть близькими до минулорічних. За даними Держстату, у 2024 році професійними виробниками було засаджено 15,7 тис. га, а у 2025 — 17 тис. га. Ймовірно, у 2026 році площі не будуть меншими за рівень 2024 року”, – прогнозує Самойліченко.
Обсяги виробництва також зросли: з 388 тис. тонн у 2024 році до 510,8 тис. тонн у 2025 році.
Водночас врожайність у цьому сезоні значно більшою мірою буде залежати від літніх погодних умов — зокрема температури та наявності посухи — ніж від весни, зауважила виконавча директорка Української Асоціації виробників картоплі.
Професійні виробники картоплі не скорочують площі попри тиск цін
Професійні виробники картоплі в Україні не планують суттєво скорочувати площі, оскільки більшість їхньої продукції вже має покупця. Водночас повноцінна контрактація характерна переважно для переробки — зокрема виробництва чіпсів і крохмалю, сказала Самойліченко.
Завдяки якісним сортам і сучасним технологіям така картопля стабільно продається навіть у періоди перевиробництва, коли ринок перенасичений, але відчувається дефіцит якісної продукції. Натомість значна частина картоплі в Україні реалізується через базари без стандартизації, що посилює цінову нестабільність.
Скорочення площ можливе, але здебільшого через безпекові ризики або проблеми із зрошенням. У більшості регіонів вирощування якісної картоплі без поливу є складним, а висока вартість води та електроенергії робить його нерентабельним, пояснила експертка.
Окремим питанням залишається залежність України від імпортного насіннєвого матеріалу, оскільки виробництво насіння української селекції обмежене через державне фінансування. Учасники Української асоціації виробників картоплі активно підтримують та розмножують сорти української селекції, створюють у своїх господарствах опорні пункти Інституту картоплярства, але цього недостатньо в масштабах країни.
Переробка картоплі в Україні зростає, але залишається нерівномірною
Сегмент переробки картоплі в Україні поступово розвивається, однак залишається залежним від інвестицій і має суттєві дисбаланси.
Зокрема, картопля фрі майже повністю імпортується, тоді як внутрішнє виробництво картоплі для фрі лише формується через високі вимоги до зрошення та температурного режиму, у період, коли бульба набирає масу в полі, зазначила Самойліченко.
Натомість у виробництві крохмалю ситуація значно краща: українські підприємства модернізуються, розвивають глибшу переробку та впроваджують контрактне вирощування сировини. Паралельно за словами експертки, з’являються нові напрями – виробництво картопляних пластівців для пюре, а також сучасні рішення, такі як очищення і вакуумування продукції.
Водночас перехід до переробки потребує інших стандартів якості та значних інвестицій, що обмежує участь малих виробників, зауважила Самойліченко.
Додатковим стримуючим фактором є відсутність культури фасування: більшість картоплі в Україні досі продається насипом без ідентифікації сортів.
За оцінками ринку, саме розвиток переробки, пакування та зберігання є ключовим для підвищення доданої вартості та конкурентоспроможності галузі. Без цього Україна ризикує і надалі залишатися сировинним ринком із високою залежністю від цінових коливань і імпорту, наголосила директорка Української Асоціації виробників картоплі.
Умови для розвитку галузі картоплярства
Для розвитку галузі картоплярства в Україні є кілька базових умов, за словами експертки:
- картоплесховища, які дають можливість керувати продажами, зберігати якість і отримувати вищу маржу;
- зрошення. Без поливу складно отримати стабільно якісну бульбу в більшості регіонів України. Водночас розвиток зрошення стримується одразу кількома факторами: обмеженим доступом до води, складними погодженнями, високою вартістю електроенергії та водопостачання. У результаті частина господарств або відмовляється від поливу, або скорочує площі;
- розвиток власних ліній – пакування та переробки. Йдеться як про базове фасування у невеликі сітки, так і про глибшу переробку: чистку, нарізку та вакуумування. Саме переробка формує додану вартість і відкриває для виробника інший рівень доходу.
Коли з’являється стабільний ринок переробки, запускається так званий “ефект ланцюга”. Вища ціна на продукцію стимулює виробника інвестувати:
- у сучасну техніку;
- у модернізацію сховищ;
- у якісніші технології вирощування;
- у більш ефективний і безпечний захист рослин.
Це створює цикл розвитку: краща ціна – інвестиції – вища якість – ще краща ціна – нові інвестиції, зазначила Самойліченко.
Минулий рік це добре продемонстрував: через відносно сприятливу цінову ситуацію багато виробників інвестували в техніку та оновлення інфраструктури. Тобто галузь реагує на економічні стимули, підкреслила вона.
Тому ключове завдання – “запустити цей ланцюг” системно: через розвиток зберігання, зрошення та переробки. Саме ці три елементи визначають, чи залишиться картоплярство сировинною галуззю, чи перейде на якісно новий рівень, підсумувала Самойліченко.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
