Російські обстріли вже знищили понад 5 тис. га зернових на Херсонщині: як справляються фермери
8 Липня 15:16
На правобережжі Херсонської області станом на 6 липня внаслідок російських обстрілів та атак дронів згоріло понад 5 тис. га посівів зернових культур. Про це повідомив Суспільному директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов, інформує «Комерсант Український».
За його словами, така площа втрат уже перевищила показник за весь минулий сезон.
“У Херсонській ОВА зазначають, що торік за весь сезон вогонь знищив близько 5 тис. га посівів, тоді як цього року аналогічних втрат зазнали лише за перші дні липня. Значна частина пожеж виникає після цілеспрямованих атак російських військ на сільськогосподарські угіддя.” – пише Суспільне.
Голова Асоціації фермерів Херсонської області Віктор Гордієнко стверджує, що аграрії змушені самостійно гасити більшість пожеж. Для цього вони використовують трактори, дискові борони та вогнегасники, однак через постійні атаки дронів локалізувати всі осередки займання практично неможливо.
За словами Віктора Гордієнка, російські розвідувальні дрони висять у небі 24 години на добу. Варто лише заїхати техніці в поле – і з боку Каховки вже летять ударні БПЛА. Їм вистачає 15–20 хвилин, щоб долетіти до полів.
«У нас є 20–30, інколи 40 хвилин, щоб загнати фуру, швидко вивантажити комбайни через бункер-перевантажувач і негайно виїхати. Якщо простоїш довше – тебе майже гарантовано накриють дрони», – розповідає Гордієнко.
За його словами, жнива на Херсонщині цьогоріч відбуваються буквально в диму і полум’ї. Атаки дронів на поля – щодня.
«Гасимо самі, обдисковуємо. Ми тільки цим і займаємося, що кожного дня їздимо, гасимо пожежі», – каже Гордієнко.
Окрім знищення врожаю, російські військові регулярно атакують сільськогосподарську техніку та виробничі бази. За словами Гордієнка, лише за останні кілька тижнів було спалено близько семи тракторів і два комбайни, а під час одного з ударів поранення отримав працівник фермерського господарства.
Влада рекомендує аграріям документувати всі завдані збитки спільно з військовими адміністраціями. Це необхідно для формування доказової бази та отримання компенсацій у майбутньому, оскільки уряд планує розширити програми державної підтримки для господарств, що працюють у прифронтових регіонах.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Чому деякі господарства залишають посіви в полях
Директор департаменту сільського господарства Дмитро Юнусов підтверджує, що цьогорічні жнива проходять під постійними атаками ворожих дронів:
«Поля палять, урожай знищується. Створюються умови для того, щоб там ніхто не працював, щоб це була така випалена земля».
Однак він пояснює, що аграрний бізнес неможливо «перевезти», як завод, бо релокувати землю неможливо. А в іншій області херсонським фермерам ніхто не дасть землю на заміну залишених полів. Для цього треба брати участь в аукціоні, давати найбільшу ціну орендної плати.
«Фермер без грошей в іншій області нікому не потрібен», – вважає Юнусов.
З його слів, приклади релокації є, але вони одиничні. Утім, Дмитро запевняє, що херсонські господарства завчасно підготувалися до роботи у фронтових умовах. Перевезли сільськогосподарську техніку за 40- км від лінії зіткнення, придбали детектори дронів, рації. У кожній громаді діють групи оповіщення, які миттєво передають сигнал небезпеки трактористам і комбайнерам й у разі загрози вони негайно кидають техніку і ховаються в посадках. Створили фермери і власні пожежні команди, які чергують безпосередньо в полі.
«Перша реакція на пожежу — це засоби самих фермерів. Потім підключаються місцеві пожежники та ДСНС», — пояснює Юнусов.
Він додає, що в адміністрації намагаються координувати роботу рятувальників, поліції та медиків, аби максимально швидко реагувати на виклики. Проте, головною перешкодою для роботи рятувальних служб, за словами посадовця, залишається постійна загроза повторних атак БПЛА.
За словами Юнусова, від пожеж спричинених дроновими атаками найбільше постраждала вся 10-кілометрова зона вздовж Дніпра, особливо Бериславський район і Милівська громада. Проте зона небезпеки значно ширша: російські дрони безперешкодно літають на відстань до 40 кілометрів. Тому, зі слів Юнусова, деякі фермери відмовилися від обробітку землі в радіусі 20 кілометрів від лінії зіткнення. Навіть попри те, що цьогорічний урожай обіцяє бути багатим, — збирають по 4–5 тонн пшениці з гектара — деякі господарства просто залишають посіви в полях.
«Є приклади, коли сіяли пів тисячі гектарів землі, і навіть не планують збирати. Деякі фермери вважають, що це не вартує ризику життям або технікою », — констатує Юнусов.
Втрати врожаю, компенсації та податкова підтримка фермерів
На 07. 07. 2026 вигоріло майже 5 тисяч гектарів посівів. Фіксувати втрати планують зокрема й з допомогою космічних зйомок.
«Я думаю, в процесі ми офіційно зафіксуємо все. Зараз громади працюють, ми замовляємо космічні зйомки. Беремо стан поля на перше червня, потім на липень, на серпень — і так ми побачимо, де згоріло зерно, а де просто бур’ян», — пояснює Юнусов.
За статистикою, наданою Юнусовим, у 2026 році в області засіяли 232 тис. га, з яких понад половину (125,5 тис. га) становлять зернові. Станом на 6 липня аграрії Херсонщини скосили близько 10 тисяч гектарів, намолотили 35,1 тис. тонн зерна з середньою врожайністю 34,4 ц/га.
Наразі основний обсяг припадає на ячмінь та пшеницю, також почали збір ріпаку.
На питання, чим держава може реально допомогти аграріям у «червоній зоні», Юнусов вкотре говорить про необхідність ввести податкові пільги для аграріїв деокупованих територій, які працюють у зоні бойових дій.
Для цього ініційований законопроєкт № 15123, який має зменшити мінімальне податкове зобов’язання для фермерів у зонах бойових дій на 60%. Це мало б дати господарствам шанс «вижити» після пожеж і втриматися на плаву до наступного врожаю. Обговорюють з владою і питання компенсації за знищення врожаю. Однак суми про які йдеться, можуть відшкодувати лише частину втрат — приблизно по 10 тисяч гривень на гектар. Юнусов визнає, що це значно менше, ніж реальні вкладення фермерів, але бачить у цьому не лише фінансову допомогу, а й інструмент безпеки.
«Знаючи, що він отримає хоч якусь компенсацію, аграрій, можливо, не ризикуватиме життям та здоров’ям своїм і працівників, щоби скосити 100 чи 500 гектарів поля десь біля Дніпра», — пояснює він.
Тож нині фермери Херсонщини гуртуючись допомагають один одному гасити пожежі і збирати хліб.
«На жаль, на моїх полях не працюємо. Там просто апокаліпсис. Зараз відійшли десь кілометрів 30-40. Хлопцям косимо. Якщо трішечки затихне, потім вони свої комбайни, свої машини будуть гнати до мене», –каже Віктор Гордієнко.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
