Супермаркети України купують фрукти у компанії з російським слідом – ЗМІ
13 Червня 08:16
Після обмежень, які росія наприкінці травня – на початку червня 2026 року запровадила щодо імпорту частини овочевої та фруктової продукції з Вірменії, вірменські експортери опинилися в ситуації, коли їм необхідно терміново шукати альтернативні ринки збуту.
Зокрема, з 30 травня 2026 року Россельхознадзор обмежив ввезення з Вірменії свіжих томатів, огірків, перцю, зелені та полуниці. А з 2 червня, за повідомленнями російських ЗМІ з посиланням на регулятора, обмеження були поширені також на кісточкові культури – вишню, черешню, абрикоси, сливи, персики, нектарини – та свіжий виноград.
Для українського ринку це може означати появу додаткових обсягів імпортної продукції у розпал сезону. За інформацією джерел EastFruit на ринку, серед компаній, які активно пропонують продукцію українським покупцям, фігурує вірменська компанія «Спайка». За словами учасників ринку, йдеться про пропозиції фруктів та овочів на дуже конкурентних цінових умовах, з можливістю відтермінування платежів, передає «Комерсант Український».
Сам факт виходу імпортера на український ринок не є порушенням. Однак у випадку з постачальниками, які мають або мали зв’язки з російською юрисдикцією, працювали на російському ринку або фігурували в регуляторних історіях щодо походження продукції, українські мережі мають проводити особливо ретельну перевірку.
Чому це питання важливе для українського ритейлу
Після 2022 року для українського бізнесу питання походження товару, структури власності постачальника, його зв’язків із Росією та потенційної присутності продукції на тимчасово окупованих територіях перестали бути суто формальними.
Для супермаркетів і дистриб’юторів це вже не лише питання ціни або наявності товару. Це питання репутаційної безпеки, санкційної чутливості, довіри споживачів і відповідальності перед українськими виробниками.
Особливо це актуально для плодоовочевого ринку, де імпорт у сезон за дуже низькими цінами може створювати додатковий тиск на український сектор і демпінгувати ціни.
Що відомо про російський слід
Згідно з даними відкритих російських бізнес-реєстрів, у РФ фігурує компанія ООО «СПАЙКА-РУС», ІНН 7715870580, ОГРН 1117746459830, зареєстрована в Москві. У сервісі Audit-it власником компанії вказаний Давид Венгерович Казарян, який також пов’язується з вірменською компанією «Спайка». Аналогічні дані щодо засновника також містяться у профілях інших російських бізнес-реєстрів, зокрема Контур.Фокус.
Це не означає автоматично порушення закону України. Але для українського ритейлу після 2022 року це вже не нейтральна деталь. Діюча компанія в РФ сплачує податки в бюджет країни-агресора.
У відкритих джерелах також зустрічаються згадки щодо продукції під брендом Sambiel, який пов’язується зі «Спайкою». Зокрема, сама компанія на своєму сайті повідомляла про інвестиції у виробництво сирів Sambiel, а російські торговельні майданчики та ритейлери розміщують товари Sambiel із зазначенням виробника «Спайка». Товари «Спайки» під брендом «SAMBIEL» продаються в тимчасово окупованому Криму. У відкритих джерелах чимало відгуків та оголошень щодо цього товару. Оскільки компанія має власний автопарк з 320 рефрижераторів, то цілком імовірно, що вантажівки компанії неодноразово порушували міжнародно визнаний державний кордон України, хоча документальних доказів цьому у нас немає. Але це питання дуже важливо задати кожному, хто хоче співпрацювати з подібною компанією в Україні.
Компанія «Спайка» раніше також фігурувала в публічних повідомленнях, пов’язаних із підозрами щодо можливого реекспорту продукції. Один із найбільш показових епізодів стосувався томатів у 2018 році. Після російських обмежень на імпорт турецьких томатів Россельхознадзор заявляв про ризики постачання турецької продукції під виглядом вірменської. У цьому контексті в повідомленнях прямо згадувалися компанії «Спайка» та «Гринпродукт». Зокрема, агентство АРКА писало, що за шість днів ці компанії, за даними російської сторони, ввезли майже 2 тис. тонн томатів, що викликало підозри щодо можливого реекспорту. Це важливий епізод не тому, що він сам по собі доводить провину. Формально публічно доступні матеріали говорять саме про підозри та перевірки, а не про остаточний вирок чи встановлене порушення. Але фахівці ринку прекрасно розуміють чи могло бути повним співпадінням різке збільшення експорту помідорів з Вірменії якраз коли росіяни з політичних міркувань впровадили заборону на експорт цієї продукції з Туреччини.
Для українських супермаркетів цього мало б бути достатньо, щоб віднести такого постачальника до категорії підвищеного ризику. Це означає необхідність вимагати від постачальника повний пакет документів: сертифікати походження, фітосанітарні документи, логістичні документи, інформацію про виробників, пакувальні потужності та маршрути доставки.
Податкова справа у Вірменії
Ще одним фактором, який може мати значення для оцінки ризиків, є податкова справа у Вірменії. У 2019 році Комітет державних доходів Вірменії звинувачував «Спайку» у завданні державі збитків на суму понад 7 млрд драмів, або понад 14 млн доларів США, через ймовірне ухилення від сплати податків і митних платежів. За версією вірменського державного органу, товари з різних країн Європи, зокрема Польщі та Бельгії, імпортувалися до Вірменії через Грузію, однак при поданні документів митниці використовувалися інші дані. Водночас директор компанії Давид Казарян публічно відкидав ці звинувачення, заявляючи, що сума була штучно завищена, а претензії стосувалися іншої компанії – «Гринпродукт». Для ритейлерів і великих покупців сама наявність офіційних звинувачень з боку державного органу є репутаційним фактором, який варто враховувати під час оцінки потенційного постачальника.
Політичний і санкційний контекст
Окремі вірменські медіа також повідомляли про можливі політичні зв’язки навколо «Спайки». Водночас для українського бізнесу після початку повномасштабної війни навіть непрямі політичні або юрисдикційні зв’язки з Росією є чутливим фактором. Особливо якщо йдеться про постачальника, який планує працювати з українськими мережами, отримувати оплату від українських покупців і конкурувати з українськими виробниками у сезон.
У ситуації з поставками продукції від компаній із подібним профілем українським супермаркетам і дистриб’юторам варто не обмежуватися стандартною перевіркою ціни, якості та сертифікатів.
Мінімальний перелік питань до постачальника має включати:
- чи має компанія чинні або пов’язані юридичні особи в Росії;
- чи сплачуються податки або інші платежі в російській юрисдикції;
- чи присутня продукція компанії або її брендів на тимчасово окупованих територіях України;
- які документи підтверджують країну походження продукції;
- хто саме є виробником, пакувальником і експортером товару;
- яким маршрутом продукція доставляється в Україну;
- чи були в компанії регуляторні претензії, пов’язані з митними документами, реекспортом або походженням продукції.
Для українського покупця важливі недорогі і якісні овочі та фрукти, але навряд чи споживач буде власними грішми підтримувати компанію, що яка пов’язана з країною-агресором. Крім того, «Спайка», згідно даних офіційних російських джерел, має значні борги перед бюджетом країни-агресора. Якщо український ринок стане рятівним для цього бізнесу, то цілком імовірно, що гроші зароблені в Україні, підуть до бюджету росії.
