Три сценарії закінчення війни в Україні: історик відповів, який найреалістичніший
22 Травня 17:09
АНАЛІЗ
Війна в Україні підійшла до тієї межі, коли провідні світові фінансові інституції та військові аналітики дедалі частіше намагаються змоделювати можливі варіанти завершення найкривавішого війни в Європі з часів Другої світової. Аналітики американського банку JPMorgan Chase у своєму травневому звіті радикально змінили бачення майбутнього України, відмовившись від песимістичного «грузинського» варіанту на користь так званого «фінського». Водночас історики та військові експерти закликають скептично ставитися до історичних аналогій, наголошуючи на унікальності нинішньої геополітичної ситуації та тотальній недоговороздатності Кремля. Якої головної умови, що була у фінів, ми зараз не маємо? Як поставити війну на паузу без юридичного визнання втрати територій? І головне – що дозволить Україні повернути своє «без єдиного пострілу»? Більше – у матеріалі «Комерсант Український».
Сценарій перший: «Фінська модель»
Аналітики найбільшого у США банку JPMorgan Chase прогнозують для України сценарій, що відсилає до історичного досвіду Фінляндії після Другої світової війни. Цей план передбачає болючу втрату частини територій в обмін на збереження державного суверенітету та чіткий прозахідний курс розвитку. Попри те, що позиції Києва останнім часом покращилися завдяки посиленню європейської підтримки та прогресу в питанні західних гарантій безпеки, американські аналітики називають ці досягнення «нестійкими» і вважають, що результат буде вирішено за столом переговорів вже цього року.
Проводячи аналогію з 1944 роком, коли Фінляндія віддала близько 10% території Радянському Союзу, але зберегла незалежність і досягла процвітання, аналітики банку вважають такий компроміс реалістичним. Проте офіцер запасу ЦАХАЛ Григорій Тамар впевнений, що подібне порівняння є хибним у своїй основі, адже історичний контекст кардинально відрізняється.
«У 1944 році, коли Фінляндія вийшла з війни, ідея була така: Фінляндія погоджується з певними територіальними втратами, гарантує нейтралітет, обмеження своїх збройних сил, але збереження своєї незалежності та політичної суб’єктності. Здається, звучить як розумний компроміс. Але є дві великі різниці. У 1944 році Радянський Союз за допомогою своїх західних друзів здобував беззастережну та переконливу перемогу у війні. Росія не здобуває беззастережну перемогу у війні», – пояснює Григорій Тамар.
Окрім відсутності тотальної переваги агресора, експерт звертає увагу на інший ключовий фактор минулого — реальну готовність світових лідерів захищати домовленості силою.
«Нейтральний статус Фінляндії гарантувався не лише заявами фінського уряду, а й могутніми західними державами за фактом гарантувався. Тобто Британія та США готові були силою зброї цей нейтральний статус відстоювати», — наголошує Григорій Тамар.
У нинішніх умовах, коли Росія виявляє максимальну агресію, «фінський» шлях із добровільним обмеженням армії виглядає для України смертельною пасткою.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Сценарій другий: «Корейський варіант» або заморозка
Другий сценарій, який тривалий час обговорюється у кулуарах світової дипломатії, — це корейський варіант, що передбачає фіксацію статус-кво та припинення вогню без підписання повноцінної мирної угоди. Багато хто бачить у цьому можливість зупинити щоденні смерті та руйнування. Попри те, що значна частина суспільства, виснажена роками війни, могла б розглянути зупинку бойових дій по лінії зіткнення, цей сценарій розбивається об реальні апетити Російської Федерації.
Як зазначає Григорій Тамар, російське керівництво прагне не просто фіксації поточних позицій, а висуває додаткові територіальні вимоги, які є стратегічно неприйнятними для безпеки України.
«Якби завтра, припустимо, була пропозиція, давайте заморозимо конфлікт по лінії фронту, то значна частина українців, напевно, на це пішла б. Але Путін же не готовий на це. Путін готовий заморозити конфлікт по лінії фронту плюс Донбас. Це –- найважливіший у військовому відношенні географічний пункт, якщо хочете. Тому я думаю, що неможливий тут ні фінський, ні корейський. Тому що Росія, вона не є в даному випадку договороздатною», – каже Тамар.
Військовий аналітик та історик підкреслює, що з військової та логічної точок зору немає жодних підстав віддавати ворогу території, які були утримані надзусиллями української армії, особливо коли сам агресор перебуває у виснаженому стані.
«А чому Україна має поступатися Донбасом, найважливішим елементом оборони вашої держави, якщо вона його відстояла? Агресору, який майже з ніг не валиться. Тим більше, що Росія продемонструвала неготовність у довгостроковій перспективі дотримуватись домовленостей, які вона підписує», – зазначає Григорій Тамар.
Сценарій третій: «Тайванська модель»
Третій, найбільш філігранний з юридичної та стратегічної точок зору сценарій — це так звана тайванська модель. Вона допускає фактичне припинення вогню за поточною лінією розмежування задля передиху та відновлення країни, але категорично виключає будь-яке офіційне чи юридичне визнання територіальних втрат з боку Києва. Це дозволяє зберегти за собою довгострокове міжнародне право на повернення своїх земель у майбутньому, коли баланс сил у регіоні зміниться.
Григорій Тамар вважає цей шлях єдиним прийнятним, якщо Україна буде змушена піти на тактичну паузу в бойових діях, оскільки він залишає вікно можливостей для відновлення справедливості без порушення міжнародного права.
«Тайвань, що тут дуже важливо. Американці, припустимо, і китайці кажуть: будь ласка, Тайвань, залишайся незалежним, тільки вголос про це не говоріть. Україна може піти на припинення вогню по лінії фронту, але ніколи не повинна формально визнавати окуповані території російськими юридично. Чому? Тому що завтра в Росії почнеться громадянська війна, і Україна може без жодного пострілу забрати своє законне. А якщо вона це визнає, то це вже вважатиметься окупацією. Україна, на відміну від Росії, прагне жити за міжнародними законами», – Григорій Тамар.
Попри те, що аналітики JPMorgan Chase фіксують зміну трендів від загрози повної втрати суверенітету (минулого «грузинського» прогнозу) до збереження державності, кабінетні моделі великих банків часто не враховують психологію диктаторських режимів та реальний стан справ на полі бою. Жоден компромісний сценарій не спрацює з ворогом, який не поважає підписи під угодами та сприймає будь-які переговори лише як оперативну паузу для підготовки наступного удару.
Україна залишається у ситуації, де міжнародне право, військова стійкість та відмова від юридичних поступок є єдиними дієвими інструментами збереження держави у довгостроковій історичній перспективі.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
