Ціна кредиту: що має зробити України, аби отримати від МВФ 8 мільярдів доларів
28 Листопада 18:57
РОЗБІР ВІД 
Міжнародний валютний фонд погоджується знову підтримати Україну кредитними мільярдами, але, як завжди, за умови виконання чималої кількості вимог. Наскільки вони є обґрунтованими і наскільки можуть бути результативними – з’ясовував «Комерсант Український».
«Знак довіри», — так один із співрозмовників видання охарактеризував факт продовження співпраці країни з МВФ. Цей «знак довіри» має для України свою ціну, яку можна обраховувати у різний спосіб.
З одного боку, це і ті понад $8 млрд, які Україна має отримати в межах нової програми, і ті ще не зафіксовані, але такі потрібні мільярди, які можуть надійти від міжнародних фінансових організацій, зокрема ЄБРР, Світового банку, та зарубіжних держав, які орієнтуються на факт співпраці конкретної країни з Фондом та його фактичну гарантію, що ця країна не збанкрутує.
З іншого боку, для України ціна такої співпраці може вимірюватись виконанням достатньо великої кількості конкретних вимог. Більшість з них можна об’єднати під знаком посилення боротьби з ухиленням від сплати податків та розширення податкової бази, тобто тим, що має допомогти наповнювати український бюджет власними силами.
Податкові резерви
Якщо коротко, то найбільше уваги МВФ зосереджує на трьох позиціях. По-перше, йдеться про перегляд пільги на безмитне ввезення посилок з-за кордону – зараз з тих посилок, вартість яких не перевищує €150, ПДВ та мито не сплачується. Здебільшого йдеться про посилки з китайських маркетплейсів таких, як Temu та AliExpress.
Для розуміння масштабів ситуації. За даними НБУ, у січні-вересні 2025 року українці імпортували посилок на $4,5 млрд, що перевищило аналогічний показник за весь 2024 рік. Такі оцінки Національний банк України навів у відповідь на запит ЕП. Більшість таких посилок надійшла без сплати податків. Логічно, що в НБУ заявили про підтримку скасування пільги на безмитне ввезення посилок. І така підтримка є не лише з боку Нацбанку.
Продовжує Ілля Несходовський, економіст, керівник аналітичного напрямку Мережі захисту національних інтересів «АНТС»:
«Під час війни фактично дотувати китайського виробника — це абсолютно безглуздо. І МВФ говорить, що необхідно оподатковувати посилки. Вони переважно, на 90% йдуть з Китаю. Мало того, вони фактично не дають надходжень до державного бюджету у вигляді податків, оскільки існує пільга. По-друге, це одна зі схем контрабанди, коли нібито отримує людина, а насправді існує певний бізнес з отримання відповідних товарів. І при цьому знижується відповідна вартість. Тут також має місце абсолютно нездорова конкуренція всередині країни, коли товар китайського виробника просто надходить без сплати податків, а український виробник має сплачувати повну суму податків. Тому це правильна і потрібна ініціатива. Також схвально ставлюсь до запровадження оподаткування через цифрові платформи. Так само це стосується і тих, хто здають квартири через Booking, і тих, хто надають послуги таксі тощо. Тобто це нормально, при тому що там є пільгове оподаткування», — зазначає експерт.
Власне, це друга важлива позиція серед вимог МВФ. Вона передбачає оподаткування доходів тих, хто користується цифровими платформами такими, як Bolt, Uklon, Glovo, Booking, OnlyFans чи OLX. Зараз громадяни, які заробляють через ці цифрові платформи, мають самі декларувати доходи і сплачувати з них податки. Але вони це часто «забувають» робити. Отож, податковій мають надати доступ до інформації про ці доходи, аби вона могла все проконтролювати і оподаткувати.
Третя вимога стосується скасування пільг при реєстрації платника податку на додану вартість. Планується запровадити ПДВ для фізичних осіб-підприємців, які декларують понад 1 мільйон гривень річного доходу. І ось тут не все так однозначно, оскільки припускається, що такі зміни можуть зашкодити дрібним підприємцям, які працюють на спрощеній системі оподаткування.
Економіст Ілля Несходовський, приміром, не впевнений у тому, що поріг реєстрації платників податку на додану вартість буде знижено. Він також побоюється, що подібні корекції призведуть до закриття бізнесів або їх дроблення.
А в Альянсі регіональних об’єднань малого бізнесу уважно прочитали пресрелізи МВФ і вважають, що вимога Фонду стосується, насамперед, ефективності та прозорості системи ПДВ, а не перегляду спрощенки.
«ФОПи на спрощеній системі оподаткування не повинні відчути змін, бо їх ці правила не охоплюють. У рекомендаціях МВФ йдеться про перегляд загальних пільг у системі ПДВ, зокрема спеціальних режимів, відстрочок, звільнень та винятків, які дозволяють окремим категоріям бізнесу не реєструватися платниками ПДВ, навіть якщо вони працюють на загальній системі. Це — про розширення бази ПДВ, а не про посилення фіскального тиску на малий бізнес. Але в нашого уряду «інший переклад». Уряд починає лякати ФОПів на спрощенці, які взагалі не мають стосунку до ПДВ. Знову тиск на найменших, а справжні лазівки залишаються недоторканними», — наголошують в Альянсі регіональних об’єднань малого бізнесу.
Резерви ще є
Непокрита джерелами фінансування потреба бюджету на 2026 рік обраховується, як відомо, $18–19 млрд. За таких обставин протидія різного роду «схематозу» є логічною. Тим більше, що перекривати є що. Керівник аналітичного напрямку Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський розповів, що він та його колеги мали зустріч з представником МВФ, де звертали увагу на те, що в Україні існує достатньо велика кількість схем уникнення оподаткування.
«Це питання акцизів, зокрема, на тютюн, де більше третини продукції знаходиться безпосередньо в тіні. Це питання алкоголю, там також значна частина податків втрачається. Третій момент, це питання торгівлі бензином, і там десь приблизно більше 10 мільярдів втрат бюджету. Також акцентували увагу на тих схемах, які зараз існують у гральному бізнесі. І, відповідно, МВФ прямо дає рекомендацію уряду щодо посилення боротьби з різноманітними схемами», — зазначає експерт.
В Альянсі регіональних об’єднань малого бізнесу також вказують на існуючі резерви бюджету.
«У проєкті бюджету-2026 уряд закладає витрати, які легко скоротити: мова про незрозумілі проєкти, дороги, збільшені видатки на чиновників, телемарафон, комунікації, зайві програми. Це 80% того, що МВФ дає Україні на рік. МВФ просить економити, а уряд продовжує витрачати», — наголошують підприємці.
Власне, формально зміни в проєкті бюджету ще можливі. У парламенті документ у другому читанні та в цілому ще не проголосований. Між тим, ухвалення бюджету на 2026 рік називається однією з умов для погодження кредиту МВФ. Також в Фонді перед тим, як остаточно дати «добро» на угоду, швидше за все, захочуть побачити якісь кроки в напрямку заявлених орієнтирів.
Приміром, ухвалення парламентом закону, який посприяє оподаткуванню доходів тих, хто користується цифровими платформами. Тим більше, що відповідний законопроєкт вже напрацьовано. Але це ще не все.
Є думка, що МВФ захоче дочекатись підтвердження, що із зовнішнім фінансуванням України в наступному році все буде нормально. І гарантією для цього може стати, приміром, ухвалення Євросоюзом рішення про надання Україні так званого репараційного кредиту.
Автор: Сергій Василевич
