Українські заводи шукають інженерів відчайдушніше, ніж закордонні інвестиції: яких спеціалізацій бракує
29 Травня 17:10
РОЗБІР ВІД 
В Україні зростає попит на фахівців інженерно-технічного профілю. За даними галузевих аналітиків та Мінекономіки, потреба у кваліфікованих кадрах для промислового сектору за останній рік зросла на 30-40%. Найгостріше дефіцит відчувається в оборонно-промисловому комплексі (ОПК), де розширення виробничих ліній потребує тисяч нових спеціалістів.
Аналіз вакансій на найбільш популярних українських платформах пошуку роботи показує, що оборонна галузь уже стала одним із найбільш активних роботодавців на ринку праці.
Найчастіше підприємства ОПК шукають:
- монтажників РЕО (радіоелектронного обладнання);
- інженерів-технологів;
- спеціалістів з ремонту БПЛА;
- операторів роботизованих комплексів;
- електронщиків та пайщиків;
- водіїв і працівників виробництва.
Особливо гострий дефіцит спостерігається серед спеціалістів, які працюють із мікроелектронікою, платами, дронами та системами зв’язку.
Наприклад, на Work.ua вакансія монтажника РЕА у Києві передбачає зарплату до 80 тисяч гривень. Роботодавець шукає фахівців із навичками SMD-монтажу, пайки електронних компонентів та роботи з вимірювальним обладнанням.
Інженери БПЛА та технологи — серед найбільш затребуваних
Суттєво зріс попит і на інженерів, які працюють із безпілотними системами.
Так, вакансія інженера з ремонту та обслуговування БПЛА у Києві передбачає зарплату до 50 тисяч гривень. Серед вимог — навички діагностики електроніки, пайки та роботи зі складними технічними системами.
Інженерам-технологам з підготовки виробництва роботодавці готові платити від 52 до 79 тисяч гривень. У вакансіях наголошують на необхідності роботи з технічною документацією, організації виробничих процесів та контролю якості.
Частина вакансій прямо орієнтована на молодь та людей без значного досвіду роботи. Роботодавці готові навчати співробітників безпосередньо на виробництві.
У багатьох оголошеннях зазначається:
- можливість працевлаштування студентів;
- оплачуване навчання;
- наставництво;
- бронювання працівників;
- компенсація релокації.
Окремі підприємства також пропонують бонусні програми за залучення нових працівників через систему рекомендацій. Рівень зарплат в оборонній сфері вже наближається до окремих позицій у технологічному секторі. Найвищі зарплати отримують фахівці з електроніки, інженери-конструктори, спеціалісти з БПЛА, оператори роботизованих систем.
До прикладу, на популярному сайті Robota.ua вакансії операторів наземних роботизованих комплексів можуть передбачати оплату від 50 до 125 тисяч гривень залежно від функціоналу та умов роботи. Водночас роботодавці визнають, що навіть високі зарплати не повністю закривають кадровий дефіцит.
Інженерна криза: чому Україні бракує технічних фахівців
За словами експерта з питань демографії та трудової міграції Василя Воскобойника, в Україні критичний дефіцит інженерно-технічних кадрів став результатом того, що протягом багатьох років молодь обирала переважно гуманітарні та економічні спеціальності, тоді як інженерний напрям залишався поза пріоритетами держави.
«У дійсності більшість молодих людей орієнтувалися на професії, не пов’язані з математичним чи технічним напрямом — економіку, бухгалтерію, маркетинг. Інженерний напрям фактично не розвивався», — каже експерт в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український».
Гостру нестачу кадрів особливо відчувають в оборонно-промисловому комплексі та сфері military tech, які зараз активно розширюються.
Українська оборонна промисловість потребує фахівців, здатних проєктувати нові види озброєння та працювати з високотехнологічними розробками.
«Ми опинилися в ситуації, коли інженерів фізично не існує. А швидко підготувати тисячі таких фахівців неможливо», — наголосив він.
Аналітики зазначають, що навіть за умови активного розвитку освітніх програм результат з’явиться лише через роки, адже інженерна освіта потребує тривалої та системної підготовки.
Проблему кадрового дефіциту підтверджують і самі працівники оборонних підприємств.
Співробітник одного з українських заводів ОПК розповів «Комерсант Український» на умовах анонімності, що на їхньому підприємстві виробництво стрімко масштабується, однак темпи розвитку обмежує нестача персоналу.
«За рік об’єм готової продукції на підприємстві збільшився у вісім разів. Але ця цифра могла би бути ще більшою, якби не дефіцит працівників», – зазначив співрозмовник.
Найбільший дефіцит зараз спостерігається серед монтажників радіоелектронного обладнання – спеціалістів, які працюють із паяльними станціями та виготовляють базові елементи продукції. Втім, нестача кадрів не обмежується лише технічними спеціальностями. ОПК також потребує водіїв, вантажників та працівників інших виробничих напрямків.
Попри кадровий голод, оборонні підприємства вже зараз активно залучають молодих працівників. За оцінками співробітника заводу, близько половини колективу — люди віком до 30 років.
«Приблизно 40–50% працівників на виробництві — молодь. Їх приваблює рівень зарплати, а також можливість додаткового заробітку у вихідні, а також можливість отримати спрощене бронювання», — зазначив він.
Швидке рішення — залучення іноземних спеціалістів
На думку аналітиків та менеджерів цієї сфери одним із небагатьох оперативних рішень може стати запрошення інженерів з-за кордону, але вони потребуватимуть особливих заохочень.
Воскобойник наголошує, що в умовах війни держава у першу чергу має забезпечити належний рівень оплати праці для фахівців оборонної галузі.
«Коли йдеться про виживання країни та перемогу у війні, питання грошей взагалі не повинно стояти. Держава повинна забезпечувати достатнє фінансування military tech і гідну оплату праці людей, які там працюють», — підкреслив Воскобойник.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Новий алгоритм бронювання: статус за 24 години
Згідно з останніми оновленнями на «Дія» та роз’ясненнями Мінстратегпрому, для підприємств ОПК запроваджено максимально спрощену процедуру збереження персоналу. Тепер продовжити бронювання працівника можна вже через 24 години після оновлення ним військово-облікових даних у системі «Оберіг». Новий статус надається без анулювання попереднього, що дозволяє уникнути періоду, коли працівник залишався юридично незахищеним під час переподання документів.
Для усунення неточностей у документах запроваджено механізм бронювання на 45 днів, протягом яких фахівець може оновити дані без відриву від виробництва. Зважаючи на стратегічну важливість галузі, для оборонних підприємств діють особливі умови, закріплені у Постанові КМУ №76, які дозволяють 100% бронювання. Тобто підприємство може забронювати весь штатний персонал без обмежень.
Крім того, бронювання здійснюється незалежно від дефіцитності військово-облікової спеціальності. А статус броні для критичних підприємств тепер видається терміном до 12 місяців.
Втім, за словами Воскобойника, якщо держава діятиме лише ситуативно, існує ризик, що через кілька років ринок знову зіткнеться з дисбалансом. З цих причин Україна має вже зараз формувати довгострокову політику популяризації інженерних спеціальностей серед молоді та їхніх батьків.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
