«Українцям продають міф»: експрокурор САП заявив, що ЄС не вимагає конкурсу на генпрокурора
18 Червня 13:25
Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький заявив, що в офіційних документах між Україною та Європейським Союзом відсутня вимога щодо запровадження конкурсної процедури призначення Генерального прокурора. Так він прокоментував дискусію, яка виникла після заяв окремих представників громадського сектору про нібито обов’язковість такого конкурсу для подальшого просування України до членства в ЄС, інформує «Комерсант Український».
Перед цим громадська активістка Мартина Богуславець заявила, що конкурс на посаду Генерального прокурора “став однією з офіційних вимог Європейського Союзу” в рамках переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.
Станіслав Броневицький
Втім, Броневицький переконаний, що такі твердження не відповідають змісту документів, на які посилаються прихильники конкурсної процедури.
«Давайте почнемо з того, що ніде, в жодних документах, у тому числі в комюніке, спільних заявах чи документах між Україною та Європейським Союзом, не звучала вимога про необхідність визначення саме конкурсної процедури як способу призначення Генерального прокурора. А всі люди, які сьогодні заявляють про необхідність проведення конкурсу, фактично посилаються на одну заяву – Качки та Марти Кос від 11 грудня 2025 року», – заявив він у коментарі «Комерсант Український».
За словами експрокурора, у згаданому документі дійсно йдеться про необхідність перегляду процедури призначення очільника прокуратури, однак прямої вимоги щодо конкурсу там немає.
«У цій заяві дійсно одним із пунктів було визначено наступне: провести комплексний перегляд процедури відбору та звільнення Генерального прокурора з метою приведення її у відповідність до найкращих європейських практик із залученням Венеціанської комісії. Але якщо ми читаємо цей текст буквально, там не йдеться про жоден конкурс. Приведення процедури у відповідність до найкращих європейських практик – це не тотожне поняття конкурсному відбору», – наголосив Броневицький.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
«Подивімося, як це працює в Європі»
Колишній прокурор САП також поставив під сумнів аргумент про те, що конкурсна процедура нібито є стандартом для країн Європейського Союзу:
«Якщо громадські активісти та окремі громадські організації постійно говорять про найкращі європейські практики, то давайте подивимося, як це працює в Європі. Хто призначає генеральних прокурорів і чи залучаються до цього міжнародні представники або іноземні експерти?»
Він навів приклади кількох країн-членів ЄС.
«В Австрії прокурори призначаються формально федеральним президентом. У Румунії президент призначає керівників прокуратури за поданням Міністерства юстиції. У Чехії верховного державного прокурора призначає і може звільнити уряд за пропозицією міністра юстиції. У Фінляндії уряд пропонує кандидатуру, а президент призначає генерального прокурора. У Швеції генеральний прокурор і його заступник призначаються урядом. Тобто ми бачимо, що всюди існують політичні механізми призначення, і вони достатньо схожі на ту модель, яка існує сьогодні в Україні», – зазначив Броневицький.
На його думку, будь-яка радикальна зміна процедури в Україні неминуче впиратиметься в норми Конституції.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
«Призначення Генерального прокурора – це один із пунктів повноважень президента України, визначених Конституцією. Відповідно, зміна порядку призначення Генерального прокурора – це вже питання внесення змін до Конституції України», – заявив він.
«Конкурс не є панацеєю»
Окремо Броневицький розкритикував поширене твердження про те, що саме конкурсний механізм здатен гарантувати незалежність та доброчесність майбутнього керівника прокуратури.
«Конкурс – це не панацея від усіх проблем. Ми вже бачили цілу низку конкурсних процедур, які завершувалися або великим розчаруванням, або взагалі колапсом. Сам по собі конкурс не гарантує якісного результату», – сказав він.
Як приклад він навів історію із заступником керівника САП.
«Я нагадаю конкурсну процедуру призначення заступника керівника САП (Олександра Клименка, – ред.), який восени 2025 року був змушений піти після того, як суспільству стало відомо про факти витоку матеріалів кримінальних проваджень. Людина пройшла конкурс, але це не стало запобіжником від подальших проблем», – зазначив Броневицький.
Також він згадав конкурс на директора НАБУ.
«Я нагадаю конкурсну процедуру обрання директора НАБУ (Семен Кривонос, – ред.). Потім виникли скандали навколо його біографії, його минулого, інших обставин, які стали предметом суспільної дискусії. Тобто ми бачимо, що конкурси також можуть колапсувати на певному етапі», – додав експрокурор.
«Без Генерального прокурора прокуратура працювати не може»
На думку Броневицького, тривалі конкурсні процедури можуть створити серйозні проблеми для роботи прокуратури.
«Припустімо ситуацію, що Генеральний прокурор йде у відставку. Для того, щоб організувати і провести конкурсну процедуру, потрібен певний період часу. І він буде достатньо тривалим. Як колишній представник прокурорської системи я вважаю, що тривала відсутність керівника лише шкодить інституції», – сказав він.
За його словами, подібні ситуації вже траплялися в українських правоохоронних органах.
«Ми вже бачили приклади, коли ключові правоохоронні інституції тривалий час працювали без повноцінних керівників. Я вважаю, що без Генерального прокурора країна і прокуратура повноцінно працювати не можуть», – наголосив Броневицький.
«Йдеться не про конкретну кандидатуру, а про контроль над процедурою»
Коментуючи питання про можливі політичні мотиви просування конкурсної моделі, Броневицький висловив власне бачення ситуації.
«Швидше за все мова не йде про нав’язування якоїсь конкретної кандидатури. Швидше за все йдеться про зміну інституційної моделі призначення Генерального прокурора як спосіб взяти під контроль саму процедуру проведення конкурсів», – сказав він.
Колишній прокурор вважає, що в майбутньому це може призвести до появи нових центрів впливу на прокуратуру.
«Ідея полягає в тому, щоб через контроль над процедурою отримати можливість просувати людей, які будуть вигідні тим, хто зараз активно адвокатує цю модель – громадським організаціям, активістам, окремим групам впливу. Цього допустити не можна. Генеральний прокурор має бути відокремлений від будь-якої політики, абсолютно незаангажований і незалежний від будь-яких центрів впливу», – заявив він.
Кадрової політики в прокуратурі
Водночас Броневицький наголосив, що кадрові політики в прокуратурі в цілому – мають бути прозорими. А окремі питання – в контексті закидів активістів про “російський слід” стосовно тих чи інших представників правоохоронних органів – не мають залишатися без відповідей.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
«Під гаслами євроінтеграції нам часто нав’язують те, чого немає в ЄС»
Наприкінці Броневицький критично висловився про практику просування певних “реформ” під гаслами європейської інтеграції.
«Ми рухаємося до Європейського Союзу фактично з 2014 року. Нам постійно пропонують проводити чергові реформи. Ми їх проводимо, а потім виявляється, що їх недостатньо. Потім треба ще одні реформи. Потім ще. І це вже нагадує бігання по колу», – сказав він.
За словами експрокурора, суспільству слід уважніше ставитися до аргументів про нібито безальтернативність окремих рішень.
«Під обгорткою вступу до Європейського Союзу деякі наші публічні діячі, у тому числі окремі народні депутати, намагаються зашити процеси, яких у самому Європейському Союзі немає і бути не може. Тому треба дуже чітко відмежовувати реальні вимоги наших партнерів від того, що окремі групи впливу намагаються подати як вимогу Європейського Союзу», – підсумував Станіслав Броневицький.
Контекст
Підставою для дискусії став допис громадської активістки Мартини Богуславець після рішення Європейського Союзу відкрити для України переговорний кластер «Основи» у межах процесу вступу до ЄС.
У своєму дописі Богуславець заявила, що конкурс на посаду Генерального прокурора нібито фактично став однією з вимог Брюсселя до України.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
