Валютні гойдалки: чому українська гривня то послаблюється, то зміцнюється
24 Квітня 13:36
РОЗБІР ВІД 
Наприкінці тижня гривня трохи зміцнила свої позиції відносно долара та євро, неначе й не було того прикрого послаблення, яке фіксувалось у вівторок та середу. Що відбувається на валютному ринку – з’ясовував «Комерсант Український».
Нацбанк України знову виявив свою фірмову «керовану гнучкість». Девальвація гривні на початку тижня, коли долар США коштував 44,116 гривні, а євро – 51,9113, змінилась її зміцненням у другій його половині – офіційний курс долара США у п’ятницю було зафіксовано на рівні 43,9412 грн, а євро – 51,3804 грн. І відбулись ці зміни, зрозуміло, без якихось офіційних пояснень.
Неочевидність причин
Нічого особливо нового на ринку, що могло б спровокувати девальвацію гривні, фахівці не помітили. Вони здебільшого обмежувались констатацією, що курсові коливання незначні і вписуються в режим«керованої гнучкості». Висловлювались також припущення, що НБУ в закритих для загалу оперативних даних побачив щось таке, що й змусило його увімкнути вже згаданий «гнучкий» режим. З впливових подій згадувалась ще весняна зустріч МВФ і Світового банку у Вашингтоні. Може й справді українським посадовцям там нагадали про доцільність девальвації гривні задля підтримки бюджету, і вони відреагували. А потім повернулись додому, зрозуміли, що перестарались, і знову зміцнили гривню. Якщо ж серйозно, то основним визначальним фактором впливу, і на валютний ринок також, називається геополітична нестабільність.Так вважає і фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
«Головна причина, як на мене, криється в проблемах на Близькому Сході. Тому що Близький Схід для України – це традиційна зона нашої присутності. Для агросектора, для металургійної промисловості, для всіх інших. Плюс до цього ще Північна Африка.Тобто обсяги експорту починають знижуватися. І якщо дивитися на статистику НБУ, яка зараз є в наявності, то видно, що пропозиція валюти на ринку доволі слабка. Саме на валютному ринку», – пояснює фахівець.
Пропозиція меншає, а попит на валюту зростає. Приміром, той же український ринок пального майже повністю залежний від імпорту, а для закупівля пального потрібна валюта.
Хоча економіст Борис Кушнірук має більш прозаїчне пояснення таких, як цього тижня, курсових коливань. Він акцентує увагу на іншій українській специфіці.
«Якщо брати за формальними показниками, то ми маємо величезний торговельний дефіцит, де імпорт вдвічі більший, аніж експорт. За таких обставин ніякого ринкового курсотворення бути не може апріорі. Головний продавець валюти – це Національний банк. І курс повністю визначає саме Нацбанк. За таких обставин те, що вони роблять на ринку непередбачуваного – це складова історії про корупцію. І ті, хто знає, що буде відбуватися з курсом, вони знають, що їм робити. Вони знають, коли потрібно валюту продати, і вони знають, коли її потрібно купити», – зазначає експерт.
При цьому, як констатує фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, зростання курсу євро й долара не вплинули на баланс готівкового ринку. Тобто населення не підключалось цього тижня до спекулятивної купівлі. Середньодобовий попит на готівкову валюту впав на 16,3% до 72 млн дол. Пропозиція валюти знизилась на 14,1% до 57,4 млн дол. За словами експерта, активності на ринку не було, і це важливий показник.
«Підстави для серйозних хвилювань можуть виникнути, коли все буде супроводжуватись значним попитом, перекосом в попиті та пропозиції. І буде значно зростати тиск на резерви, а НБУ буде навпаки себе вести досить пасивно і не покривати активно ринок. Ось це дійсно буде привід для хвилюнь. Цього ж разу, якщо спиратися на дані того ж НБУ і подивитись, чи підключився капітал до цього ралі? Ні. Населення було досить пасивне. Я не побачив активності з боку населення, яке традиційно на таких зростаннях підключається до купівлі», – каже фахівець.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Очевидна гнучкість
Курсові коливання так вписались у вже звичний для НБУ режим «керованої гнучкості», що не привернули особливої уваги готівкового ринку. Натомість спостереження за подібними коливаннями дає уявлення, як Нацбанк працює на валютному ринку: він робить два кроки вперед, а потім крок назад, і знову два кроки вперед, тобто у такий спосіб потроху девальвує гривню. І, як вважає економіст Борис Кушнірук, якоїсь стрімкої девальвації очікувати не варто. Принаймні, поки що.
«З таким, як в Україні, дефіцитом торговельного балансу жити вічно не можна. Все одно доведеться проводити девальвацію, причому доволі глибоку. Нам доведеться наводити порядок з бюджетом і наводити порядок з курсоутворенням. І тоді доведеться проводити девальвацію. Тому й варто це робити зараз – поступово, повільно, прогнозовано», – зазначає експерт.
Поки що гривня з подачі НБУ зміцнюється. І найближчими днями цей позитивний для неї тренд триватиме. Так вважає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
«Найближчий тиждень у нас – це податковий період. Тобто експортери будуть заводити валюту і це сформує додатковий притік валюти на ринок та її пропозицію. Це фактор проти продовження активного росту курсу валют. Це перше. Друге – очікується рішення по обліковій ставці і цікаво буде побачити, як діятиме Нацбанк і як він пояснюватиме всі ці рухи на валютному ринку», – зазначає експерт.
Звичайно ж, посадовцям НБУ приємніше буде говорити про зміцнення гривні, а не про її девальвацію. І з цієї точки зору також видаються логічними саме ті дії, які обіцяють, якщо не посилення гривні, то, принаймні, її стабільність.
Автор: Сергій Василевич
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
