Є підтримка: навіщо кошти з держбюджету витрачаються на “доступні кредити” та “Нацкешбек”
5 Червня 15:26
РОЗБІР ВІД 
Міністерство економіки України кілька днів тому звернулось до українських громадян, які беруть участь у програмі «Національний кешбек», із закликом використати до 30 червня кошти, накопичені на відповідних картках. І це, які відомо, далеко не єдина програма, поява та існування якої пояснюється бажанням підтримати чи-то український бізнес, чи-то різні групи населення. В чому ж користь таких програм для української економіки – з’ясовував «Комерсант Український».
В українському перманентно дефіцитному бюджеті завжди знаходились і знаходяться фінансові ресурси для різноманітних програм підтримки, які передбачають не лише здешевлення кредитів для бізнесу та підтримку українського виробника, але й пряму роздачу коштів соціально вразливим групам населення.
Один з останніх прикладів – програма «Зимова єПідтримка», в межах якої кожен українець мав можливість для покриття базових витрат на початку зими отримати тисячу гривень, яку тоді ж назвали «тисячею Зеленського». Опозиція, як правило, критикує владу за такі ініціативи, вбачаючи в них намір сподобатись виборцям. Але для багатьох українців така тисяча буває не зайвою.
До речі, кошти, отримані в межах програми «Зимова єПідтримка», також треба витратити до 30 червня 2026 року. Інакше їх буде повернуто до бюджету. І вони точно знайдуть іншого адресата, оскільки бюджетними коштами підживлюється велика кількість програм.
Програми пропозиції та попиту
У переліку найбільш відомих ініціатив: державна програма «Доступні кредити 5-7-9%», урядова програма «єРобота», програма доступного іпотечного кредитування «єОселя», програма «Власна справа». А ще є чимало різних грантових програм та програм компенсацій, значна частина яких об’єднана Державної політикою «Зроблено в Україні». І тут логічно виникає питання: в чому значення таких програм для економіки країни. Пояснює Дмитро Круковець, керівник напрямку макроекономічного аналізу KSE Institute.
«Є програми для підтримки пропозиції, а є програми для підтримки попиту. Перші – це, по суті, підтримка створення продукту, підтримка бізнесу та підтримка поліпшення продуктивності праці. А другі – це, навпаки, підтримка можливості людей створювати попит».
Найбільш помітною програмою підтримки пропозиції, за словами Дмитра Круковця, є програма доступного кредитування «5-7-9%».
«Вона існує вже доволі давно і переформатовувалася декілька разів. І це доволі ефективна модель підтримки, тому що вона працює через банки і діє як певний такий мультиплікатор. Тобто кожна гривня підтримки і здешевлення отримання кредиту через цю програму, вона трансформується в 3-5 гривень додаткового випуску. Ще є програми підтримки, наприклад, енергетики, закупівлі генераторів під кредит у 0%», – зазначає фахівець.
Серед ініціатив, які мають підтримати попит, Дмитро Круковець виокремлює, насамперед, програму «Національний кешбек», яка передбачає нарахування кешбеку від держави за купівлю українських товарів, а також програму «Зимова єПідтримка».
«Програми підтримки попиту – це «Національний кешбек», це роздача по тисячі гривень або 6,5 тисяч гривень зимової підтримки для окремих категорій населення. Ці програми діють з іншого боку і в них теж є певна ефективність. Наприклад, оскільки дуже багато цих грошей витрачається на комунальні послуги, то це дозволяє вирішувати проблему боргів перед комунальними підприємствами, коли громадяни беруть ці гроші і перераховують на комуналку. Також більшість програм підтримки спрямовані на товари або сервіси українського виробництва – це теж великий плюс».
Але є в цих програмах часто і доволі очевидний «мінус». По-перше, є питання до адресності програм: чи всі ті, хто отримують грошову підтримку, справді її потребують. І, по-друге, є сумніви щодо обґрунтованості за нинішніх умов бюджетних витрат у вигляді роздачі коштів.
«В цьому є резон, бо ми зараз не зовсім в тих умовах, коли можемо так активно використовувати подібні програми підтримки, бо у нас є необхідність спрямувати гроші на інші потреби. До того ж, можуть бути проблеми з адресністю, бо вона теж не завжди працює. Пригадую промовисті випадки в 2019 році, коли в дуже дорогих будинках в Києві половина квартир сиділа на субсидіях, на допомозі на комунальні послуги. Тобто адресність є проблемою, і її потрібно вирішувати так, щоб підтримка надавалась тим, хто її справді потребує, приміром, внутрішньо переміщеним особам чи ветеранам», – зазначає фахівець.
Підтримка і попиту, і пропозиції
Одна з універсальних програм, яка покликана стимулювати і пропозицію, і попит – програма доступного іпотечного кредитування «єОселя». Вона вже удостоїлась у фахівців визнання, як «ключовий драйвер зростання первинного ринку житла», оскільки саме на фінансування новобудов спрямовується більшість кредитів, отриманих користувачами програми.
Програма передбачає пільгове іпотечне кредитування під 3-7% на перші 10 років, 6-10% з 11-го року. Максимальний строк кредиту – 20 років. У квітні цього року кількість кредитів, виданих в межах цієї програми, перетнула позначку у 25 000, а їх загальний обсяг перевищив 43 млрд грн.
Не так давно умови програми було змінено і це оновлення могло вплинути на доступ до кредитування, його обсяги, структуру попиту. Про те, що було змінено і яким виявився вплив цих змін, в інтерв’ю виданню «Комерсант Український» розповіла Ярослава Авраменко, заступниця голови правління ПрАТ «Укрфінжитло».
З 10 січня 2026-го до пільгових категорій додались мобілізовані військовослужбовці, а 10 лютого 2026 набули чинності нові обмеження щодо площі житла, яке можна придбати за програмою «єОселя» відповідно до постанови КМУ №1637. Відтепер для квартири нормативна площа становить 52,5 м² на сім’ю з однієї або двох осіб +21 м² на кожного наступного члена сім’ї. Максимальна ж площа – 115,5 м² незалежно від кількості членів сім’ї. Для будинку нормативна площа становить 62,5 м² на сім’ю з однієї або двох осіб +21 м² на кожного наступного члена сім’ї. А максимальна площа – 125,5 м² незалежно від кількості членів сім’ї. При цьому перевищення нормативної площі та граничної вартості більше ніж на 10% не допускатиметься. Для житла, «старшого» за 3 роки, перевищення нормативної площі не допускатиметься взагалі. Також з 10 лютого 2026 року змінено період для заборони відчуження житла з 12 до 36 місяців.
Як ці зміни позначились на кількості звернень та виданих кредитів?
У січні 2026 року максимальна кількість заявок становила 14 684. Це було викликано бажанням позичальників встигнути отримати кредити за старими умовами. З іншого боку, в цей період мав місце більш жорсткий скоринг з боку банків-партнерів, оскільки вони розуміли що можуть не встигнути видати кредити за старими умовами.
Вже в квітні цього року кількість клієнтів та унікальних заявок стабілізувалася на рівні приблизно 12 тисяч і кількість кредитів зростає – з 653 у лютому до 847 у квітні.
Тобто можна зробити висновок, що система «вирівнялась» після пікового навантаження, а учасники ринку – банки-партнери, забудовники, ріелтори – зрозуміли нові умови та реалії і почали працювати згідно із затвердженими стандартами.
На яку вартістю квадратного метра житла мають нині орієнтуватись користувачі програми іпотечного кредитування?
Ми керуємось вартістю квадратного метра, яку встановлює щоквартально Міністерство розвитку громад та територій України. Останні зміни відбулись 16 квітня – саме тоді Мінрозвитку затвердило нову опосередковану вартість квадратного метра. Для визначення граничної вартості квадратного метра, що можна придбати за програмою «єОселя», необхідно опосередковану вартість збільшити на коефіцієнт 2. Наразі, приміром, для Києва опосередкована вартість квадратного метра становить 31 115 грн, а гранична вартість за програмою «єОселя» – 62 230 грн. Для Львівської області ці цифри становлять відповідно 26 478 грн та 52 956 грн, для Одеської – 25 505 грн та 51 010 грн.
До речі, за останній тиждень травня програмою «єОселя» скористались і придбали власне житло ще 218 українців. Серед них – 74 військовослужбовці та представники сектору безпеки, 73 українці без власного житла, 40 внутрішньо переміщених осіб, 13 педагогів, 11 медиків, 5 науковців та 2 ветерани.
А на початку червня в уряді повідомили про старт ще однієї державної програми підтримки, яка зорієнтована на великий та середній бізнес і передбачає компенсацію державою частини відсоткової ставки кредиту. Підприємства отримали можливість залучати кредити на будівництво нових потужностей розподіленої генерації під 10% річних.
