Заморозки і ціни до +30%: що буде з урожаєм фруктів в Україні цього сезону
1 Червня 13:03
РОЗБІР ВІД Українські садівники входять у новий сезон із кількома серйозними викликами. На ринок плодових культур одночасно тиснуть дефіцит робочої сили, наслідки весняних заморозків, подорожчання пального, добрив і засобів захисту рослин. Водночас говорити про катастрофу в садівництві поки зарано. Про це в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» повідомив Володимир Печко, почесний президент ГС “Укрсадвинпром”, академік-секретар НААН.
Найбільше занепокоєння викликають абрикоси та черешня в окремих областях, зокрема на Черкащині. А от ціни на плодові, за прогнозом експерта, можуть зрости орієнтовно на 20–30%.
У садівництві бракує працівників
Однією з головних проблем нового сезону залишається дефіцит робочої сили. Садівничі господарства потребують людей для обрізки, догляду за багаторічними насадженнями, обробки садів, збирання врожаю та сезонних робіт.
Володимир Печко підтверджує, що проблема з кадрами справді є.
“Так, великий дефіцит. Не можу сказати, що прямо господарства не змогли пообрізати свої площі багаторічних насаджень, але все-таки дефіцит є”, — зазначив експерт.
За його словами, галузь давно сигналізує про нестачу людей, однак системного рішення з боку держави поки немає.
“На жаль, поки що уряд нічого в цьому плані не робить. Навпаки, призупиняються будь-які ініціативи з боку Державної служби зайнятості і кажуть, що у нас проблем немає, що у нас достатня кількість людей. Начебто, у них є така кількість людей, які можуть виходити і працювати. Але, звичайно, насправді проблем досить багато. Людей не вистачає”, — пояснив Печко.
Точний відсоток нестачі працівників експерт не назвав, однак визнав: кадрова проблема для садівничих господарств залишається суттєвою.
Чи справді третина садів не готова до сезону
За словами Володимира Печка, говорити про те, що господарства масово не змогли підготувати сади до сезону, не зовсім коректно. Частина робіт була виконана, однак дефіцит людей ускладнює ситуацію.
Садівництво — це галузь, де багато процесів залежать від ручної праці. Навіть за наявності техніки обрізка, догляд, сортування та збирання врожаю потребують значної кількості працівників.
Через війну, міграцію, мобілізацію, зміну структури зайнятості та виїзд людей із сільських територій господарствам стає дедалі складніше закривати сезонні потреби в робочій силі.
Весняні заморозки були, але паніка була передчасною
Другий фактор ризику — весняні заморозки. За словами Володимира Печка, заморозки цього року справді фіксувалися, причому як у квітні, так і в травні.
Водночас експерт вважає, що хвиля паніки навколо можливих втрат була дещо передчасною.
“Заморозки були і вони є. Бо бувають і квітневі заморозки, і навіть травневі. Тобто так, були заморозки, але паніка трошки була завчасна”, — зазначив він.
Водночас у деяких регіонах проблеми справді є. Зокрема, експерт згадав Черкаську область.
“В деяких регіонах дійсно є проблема. Наприклад, Черкаська область, є там нюанси, проблеми. І по черешні”, — сказав Печко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Морози 2026 року і врожай фруктів: експерт пояснив, чому рано панікувати
Найбільше постраждали абрикоси та черешня
Серед плодових культур найбільш вразливими до весняних заморозків традиційно залишаються абрикоси. Ця культура рано цвіте і часто потрапляє під температурні коливання.
Володимир Печко наголошує, що проблеми з абрикосом спостерігаються в багатьох регіонах.
“По абрикосу в багатьох регіонах є проблеми. Вона така культура, ризикована. Абрикос — постійно говоримо за нього. Що поробиш? Раз на 8–10 років дає врожай нормальний. А так, на жаль, що зробиш, якщо воно вимерзає”, — пояснив експерт.
Черешня також може мати втрати в окремих областях. Особливо ризики зростають там, де заморозки збіглися з періодом цвітіння або формування зав’язі.
Чи подорожчають фрукти через заморозки
За словами Володимира Печка, подорожчання фруктів можливе, але не лише через весняні заморозки. На ціни значно більше впливатимуть загальні витрати виробників: пальне, засоби захисту рослин, добрива, логістика та інфляція.
“Здорожчання цін можливе у зв’язку зі здорожчанням, як завжди, у нас рівня інфляції, і засобів захисту, і пального”, — зазначив експерт.
Він пояснив, що садівничі господарства не можуть скоротити технологічні обробки без ризику втратити якість і врожай. У середньому сад може потребувати 15–20 обробок за сезон — залежно від погоди, хвороб, шкідників та стану насаджень.
“Ціни на пальне і ціни на засоби захисту рослин здорожчали в цьому році у зв’язку з війною, з Ормузькою протокою, здорожчали ціни на пальне і, звичайно, здорожчають і затрати. Тому що обробляти треба, наприклад, той садок 15–20 разів, залежно від року і від проблем у цьому році”, — пояснив Печко.
На скільки можуть зрости ціни на фрукти
За прогнозом експерта, ціни на плодові культури можуть зрости в межах 20–30%. Водночас усе залежатиме від конкретного господарства, запасів ресурсів, регіону, культури та рівня втрат.
“На скільки здорожчають, я думаю, що це може коливатися до 30%. Не більше. Це так десь 20–30%”, — сказав Володимир Печко.
Він додав, що ситуація у виробників різна: частина господарств заздалегідь закупила добрива, пальне або засоби захисту, тому їхні витрати можуть бути нижчими.
“Хтось запасся, у когось минулорічні запаси були добрив, у когось було пальне, пальне вже куплене. Люди попередньо планують і запасаються”, — зазначив експерт.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Державна підтримка не покриває ризики втрати врожаю
Окремою проблемою залишається компенсація збитків від заморозків. За словами Печка, державна підтримка в цьому напрямі ніколи не була достатньою.
“Державна підтримка стосовно захисту врожаїв — захист від втрати врожаю — вона взагалі ніколи державою не покривалася в нормальному розмірі. Тобто підприємство навіть не бачить сенсу глобально готувати документи, щоб щось там їм покрили”, — пояснив він.
Експерт наголошує, що процедура отримання компенсацій є складною, бюрократичною і часто не відповідає реальному масштабу втрат.
“Це треба збирати цілу купу, низку документів. Треба збирати господарства, які ще в цьому районі дійсно постраждали. Треба доказувати, що погодні умови так вплинули. Там ціла купа нюансів”, — зазначив Печко.
За його словами, суми компенсацій зазвичай мізерні й не дозволяють покрити реальні збитки.
“Сума компенсації мізерна. Тобто там стільки-то тисяч гривень на гектар, і не більше, ніж умовно 50 гектарів чи 20 гектарів. Тобто ти навіть не зможеш покрити всю суму збитку… Не збитку навіть, а весь об’єм своїх площ”, — сказав експерт.
В умовах війни підтримка стала ще складнішою
Володимир Печко визнає, що говорити про державну підтримку можна, але вона залишається недостатньою та недосконалою. Через воєнний стан багато програм або скорочуються, або працюють не в тому обсязі, якого потребує бізнес.
“Говорити про державну підтримку можна, але також вона недосконала. Вона недостатня, тому що багато чого зменшується у зв’язку з умовами військового стану”, — зазначив він.
Водночас експерт підкреслює: не можна говорити, що в галузі все погано. Є і позитивні зрушення.
Держава почала підтримувати експортне просування
Одним із позитивних рішень Печко назвав запуск механізму підтримки участі українських виробників у виставкових заходах для просування продукції на експорт.
За його словами, це питання галузь порушувала давно.
“Не можна говорити, що все погано. Наприклад, у цьому році запрацювало те, про що ми давно вже говорили, багато разів звертався до міністерств, до відомств. І ось нарешті в цьому році запрацювала постанова, була реалізована по державній підтримці на проведення виставкових заходів з просування продукції на експорт”, — сказав Печко.
Він уточнив, що постанова була прийнята 20 травня 2026 року.
“Це тепер дасть можливість нам експортувати свою продукцію на зовнішні ринки збуту”, — додав експерт.
Що буде з урожаєм фруктів у 2026 році
Загальна ситуація в садівництві залишається неоднорідною. У частині регіонів весняні заморозки могли пошкодити врожай окремих культур, насамперед абрикосів і черешні. Водночас масового провалу сезону експерт не прогнозує.
Основні ризики для галузі у 2026 році:
- дефіцит робочої сили;
- весняні заморозки;
- подорожчання пального;
- зростання цін на засоби захисту рослин;
- високі витрати на обробку садів;
- недостатня компенсація втрат від держави;
- складність виходу на експортні ринки.
Попри це, господарства продовжують працювати, а галузь шукає можливості для збереження виробництва та розвитку експорту.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури