Черги на заправках і талони на бензин: чи повертається Росія до кризових сценаріїв 90-х
25 Червня 10:22
АНАЛІЗ
Російські регіони продовжують стикатися з дефіцитом пального. Водії змушені вистоювати у чергах на заправках, тоді як на багатьох АЗС бензин уже відсутній у продажу. «Комерсант Український» розбирався, чи повертається Росія до кризових сценаріїв 90-х.
За повідомленнями російських пропагандистських ЗМІ, перебої з бензином і дизелем спостерігаються в різних регіонах Росії. Особливо складна ситуація склалася в Липецькій області, де на частині автозаправних станцій паливо зникло повністю. На працюючих АЗС утворилися довгі черги автомобілів.
Скарги на відсутність пального також надходять із Ярославської області, Ставропольського краю, Тюмені та Чебоксар. На окремих заправках повідомляють про дефіцит найпопулярніших марок бензину, а деякі АЗС тимчасово припинили роботу.
У Тверській області влада навіть запровадила обмеження на продаж пального фізичним особам, пояснюючи це необхідністю забезпечити роботу громадського транспорту та екстрених служб.
Зокрема, у Саратовській області для одного автомобіля встановили ліміт у 30 літрів бензину. У Тюменській, Омській та Красноярському краї дозволяють придбати до 40 літрів бензину в місті, а на трасах — до 200 літрів дизпалива. У Пензенській області пальне відпускають лише в бак автомобіля: до 100 літрів бензину та 200 літрів дизеля.
Обмеження також запровадили у Бєлгородській, Брянській, Воронезькій, Курській, Мурманській, Новосибірській, Володимирській, Іркутській областях, Ханти-Мансійському окрузі та Північній Осетії. У Курській і Брянській областях заборонили заправляти каністри, а влада Володимирської області закликала жителів скоротити поїздки автомобілями.
Черги та порожні колонки фіксують навіть у Москві
Повідомлення про нестачу пального надходять і з російської столиці. Попри спроби окремих провладних ресурсів заперечити наявність проблем, користувачі соцмереж публікують фото та відео із заправок, де частина паливних колонок закрита для обслуговування, а на інформаційних табло відсутні актуальні ціни.
На тлі паливної кризи в Росії різко зріс інтерес до способів незаконного отримання бензину. Якщо ще в березні користувачі російського пошуковика “Яндекс” вводили запити про злив пального приблизно 4 тисячі разів на тиждень, то минулого тижня цей показник підскочив до 44 тисяч. У Google популярність теми також досягла максимального рівня — 100 балів зі 100 можливих.
Росіяни почали дедалі частіше згадувати проблеми 1990-х років, поверненням до яких свого часу лякав російський диктатор Путін. Тепер же в соціальних мережах жителі різних регіонів масово повідомляють про нічні крадіжки бензину. За їхніми словами, невідомі зливають пальне з автомобілів, залишених біля будинків або на подвір’ях.
Численні записи з камер відеоспостереження підтверджують такі випадки. На оприлюднених кадрах видно, як зловмисники під покровом ночі відкачують бензин із припаркованих авто. Водночас сучасні автомобілі часто мають складніші паливні системи, які ускладнюють доступ до баків. Через це основною мішенню для крадіїв стають старіші моделі машин, де злити пальне значно простіше.
Чверть нафтопереробних потужностей уже втрачено
Експерт з геоекономіки та міжнародної торгівлі Олег Саркіц в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» каже, що сьогодні проблема полягає не лише у втраті експортних можливостей, а й у неспроможності російських підприємств забезпечити внутрішнє споживання.
“Росія вже стикається з дефіцитом, оскільки не може переробляти достатній обсяг сирої нафти для покриття власних потреб. Йдеться вже не про експортні поставки, а про забезпечення внутрішнього ринку”, — каже експерт.
Він наголошує, що найбільшими споживачами пального в Росії залишаються військовий сектор і логістична інфраструктура, які влада забезпечуватиме ресурсами в першу чергу.
“Спочатку паливо отримує армія, потім логістичні компанії та транспортна інфраструктура. І лише після цього ресурси надходять бізнесу та населенню. Саме тому дефіцит дедалі сильніше відчувають звичайні споживачі”, — пояснює Саркіц.
На території РФ працює 38 великих нафтопереробних заводів федерального значення. Станом на сьогодні пошкоджено або виведено з ладу понад чверть цих потужностей. Відповідно, загальний рівень переробки впав більш ніж на 25%. На його думку, подальше скорочення виробничих можливостей може мати критичні наслідки для російської економіки та військової машини.
“Якщо рівень ураження нафтопереробної інфраструктури перевищить 50-60%, Росія зіткнеться з надзвичайно серйозними проблемами із забезпеченням армії та функціонуванням економіки загалом”, — резюмував Саркіц.
У Криму вводять графіки відключень електроенергії, пальне цивільним не продають
В окупованому Криму також загострилися проблеми з електропостачанням і забезпеченням пальним. Після перебоїв в енергомережах окупаційна адміністрація оголосила про запровадження графіків відключень електроенергії, а автозаправним станціям фактично заборонили продавати пальне населенню та приватному бізнесу.
Рішення ухвалили після аварійної ситуації в електромережах, яка призвела до часткових відключень споживачів у кількох енергорайонах окупованого Криму. Без електрики тимчасово залишилися окремі населені пункти Північно-Західного, Центрального та Південнобережного районів півострова.
Також окупаційна влада посилила обмеження на ринку пального. Якщо раніше бензин і дизельне пальне відпускали за встановленими лімітами через дефіцит, то тепер заправкам наказали обслуговувати виключно державні структури. Так званий глава Криму Сергій Аксьонов заявив, що автозаправні станції мають забезпечувати пальним лише установи, які відповідають за функціонування критичної інфраструктури та безпеку півострова. Для звичайних громадян і більшості підприємств продаж пального фактично припинено.
За оцінками місцевих джерел, нинішні обмеження стали найжорсткішими за весь період російської окупації Криму.
Економіст Тарас Загородній в розмові з журналістами «Комерсант Український» говорить, що в Росії дедалі виразніше проявляються ознаки енергетичної та логістичної кризи, а тимчасово окупований Крим поступово втрачає зв’язок із ресурсною базою країни-агресора.
На думку експерта, події останніх місяців свідчать про поступове відокремлення окупованого півострова від російської системи забезпечення. За його словами, проблеми вже виходять далеко за межі перебоїв із пальним та електроенергією.
“Ми бачимо ознаки енергетичного колапсу. Крим поступово ізолюється, причому не лише логістично, а й енергетично. З’являються проблеми з постачанням продуктів, виникають труднощі із забезпеченням населення та інфраструктури”, — зазначає Загородній.
Економіст вважає, що така ситуація демонструє обмежені можливості Росії контролювати та забезпечувати територію, яку Кремль офіційно вважає своєю.
“Це показує, що Росія вже не може повною мірою контролювати й утримувати території, які оголосила власними. Один із напрямків тиску — створення умов, за яких на півострові виникатиме дефіцит енергоресурсів і пального”, — каже він.
Скорочення переробних потужностей може вплинути не лише на паливний ринок, а й на цілі галузі російської економіки, зокрема аграрний сектор.
