Гучна відставка у Будапешті: до чого тут гроші та золото Ощадбанку
23 Червня 14:44
Генеральний прокурор Угорщини Габор Балінт Надь може найближчим часом залишити посаду за власною ініціативою. Про це повідомляє угорське видання HVG, посилаючись на заяву прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра, інформує «Комерсант Український»
За словами очільника уряду, застосовувати спеціальну законодавчу процедуру для усунення генпрокурора може не знадобитися, оскільки від нього очікують добровільної відставки.
Що заявив Петер Мадяр
Прем’єр-міністра запитали, чи залишатиметься генеральний прокурор на посаді до набрання чинності запланованими конституційними змінами.
Петер Мадяр відповів, що, за наявною в нього інформацією, генпрокурор має невдовзі сам подати у відставку.
«За моєю інформацією та відповідно до відомостей, які є в моєму розпорядженні, генеральний прокурор незабаром буде змушений піти у відставку. Ми очікуємо, що він це зробить», — заявив угорський прем’єр.
Мадяр не став уточнювати, чому саме Габор Балінт Надь має залишити посаду. Він додав, що уряд повернеться до цього питання, якщо добровільної відставки не відбудеться.
Відставку пов’язують зі справою «золотого конвою»
Невдовзі після заяви прем’єра журналісти запитали його, чи може майбутня відставка бути пов’язана зі справою українських інкасаторів.
«Це може бути пов’язано», — відповів Петер Мадяр.
Хто такий Габор Балінт Надь
Габор Балінт Надь очолив Генеральну прокуратуру Угорщини у червні 2025 року.
Його обрали на дев’ятирічний термін після завершення повноважень попереднього генпрокурора Петера Полта.
Призначення відбулося ще за правління уряду Віктора Орбана. Після перемоги партії «Тиса» на парламентських виборах і приходу до влади Петера Мадяра новий уряд оголосив масштабний перегляд роботи державних інституцій.
Серед пріоритетів кабінету Мадяра — боротьба з корупцією, повернення незаконно виведених активів і перевірка рішень, ухвалених за попередньої влади.
Що відомо про «золотий конвой»
“Угорською справою” називають інцидент із затриманням в Угорщині інкасаторських автомобілів, працівників, готівки та цінностей Ощадбанку.
Нагадаємо, 6 березня 2026 року два інкасаторські автомобілі “Ощадбанку” були незаконно затримані в Угорщині під час перевезення валюти та 9 кг золота. У банку повідомили, щовартість вантажу становила 40 млн доларів та 35 млн євро.
Уряд угорського прем’єра Віктора Орбана ініціював розслідування за підозрою у відмиванні грошей, а парламент країни ухвалив закон про арешт цих активів до завершення слідства. Київ назвав дії Будапешта “крадіжкою” та пригрозив відповідальністю винним.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Глава МЗС України Андрій Сибіга наголосив, що всі причетні до злочину будуть притягнуті до відповідальності. “Ощадбанк” опублікував вимогу повернути незаконно затримані автівки та кошти, та наголосив, що перевезення здійснювалося в рамках міжнародної угоди з австрійським Raiffeisen Bank.
Як раніше писав «Комерсант Український» тодішня влада Угорщини погодилася віддати державному Ощадбанку обидва арештовані інкасаторські автомобілі, але лишила вилученими гроші та золото, які ті перевозили.
Раніше, за кілька днів після затримання авто з коштами Ощадбанку, в уряді Угорщини заявили, кошти “Ощадбанку” повернуть, як запрацює нафтопровід “Дружба”.
Нагадаємо, 6 березня Україна домоглася звільнення семи громадян, яких затримали в Угорщині разом з інкасаторськими автомобілями під час перевезення великих сум готівки. Вони повернулися на територію України та перетнули державний кордон.
Уряд Орбана дозволив утримувати кошти
Після затримання конвою тодішній уряд Віктора Орбана ухвалив спеціальне рішення, яке дозволяло угорським органам утримувати вилучені активи протягом розслідування.
Загальна вартість коштів і золота оцінювалася приблизно у 82 млн доларів.
Україна вимагала негайно повернути майно Ощадбанку. До врегулювання ситуації долучилися українські дипломати, Національний банк, керівництво Ощадбанку та міжнародні партнери.
Інцидент спричинив одну з найгостріших дипломатичних криз між Україною та Угорщиною за останні роки.
Ощадбанк повернув гроші та золото
6 травня 2026 року Ощадбанк повідомив, що всі вилучені кошти та банківські метали повернули в Україну.
Банк отримав у повному обсязі:
- 40 млн доларів;
- 35 млн євро;
- 9 кг золота.
Представники Ощадбанку перевірили цілісність та справжність упаковок із грошима й цінностями.
Президент України Володимир Зеленський назвав повернення активів важливим кроком у відносинах з Угорщиною та подякував угорській стороні за конструктивний підхід.
У справі почалися кадрові відставки
У червні стало відомо про відставку керівника Центральної слідчої прокуратури Угорщини Пала Фюрхта.
Угорські медіа повідомляли, що причиною могли стати професійні розбіжності навколо розслідування справи українських інкасаторів.
За даними журналістів, суперечка стосувалася ролі спецслужб, дій правоохоронців і тактики розслідування.
Уряд Петера Мадяра також розпочав внутрішні перевірки в угорській податковій і митній службі, антитерористичному центрі та інших органах, причетних до операції.
Адвокат українців вимагав відставки генпрокурора
Представники українських інкасаторів раніше закликали Габора Балінта Надя залишити посаду.
Адвокати стверджували, що керівництво Генеральної прокуратури могло впливати на перебіг розслідування.
Сам генпрокурор публічно не визнавав порушень. Угорська прокуратура заявляла, що розслідування триває і найближчим часом у справі можуть з’явитися суттєві результати.
Орбана звинувачували в особистому втручанні
Угорське видання Telex із посиланням на власні джерела повідомляло, що тодішній прем’єр Віктор Орбан міг особисто віддати наказ провести операцію проти українського конвою.
Журналісти стверджували, що професійних підстав для силового затримання нібито не було, а рішення могло мати політичний характер.
Віктор Орбан та представники його колишнього уряду ці звинувачення не визнали.
Новий уряд Петера Мадяра пообіцяв встановити, хто саме ухвалював рішення щодо операції та чи перевищували угорські посадовці свої повноваження.
Генпрокурора не можна просто звільнити рішенням уряду
Генеральна прокуратура Угорщини є незалежною конституційною установою.
Генпрокурора обирає парламент на дев’ятирічний термін. Він не підпорядковується безпосередньо уряду, тому прем’єр не може одноосібно звільнити його.
Саме тому Петер Мадяр заявив, що очікує добровільної відставки Габора Балінта Надя.
Якщо генпрокурор не залишить посаду, уряд може повернутися до питання в межах запланованих конституційних і законодавчих змін.
Мадяр оголосив боротьбу з корупцією
Уряд Петера Мадяра представив пакет антикорупційних реформ під назвою «Операція “Чистилище”».
Він передбачає створення Національного управління із захисту та повернення активів, посилення контролю за державними витратами та розслідування можливих зловживань часів уряду Віктора Орбана.
Мадяр також анонсував конституційні зміни, які можуть торкнутися низки високопосадовців і державних органів.
Можлива відставка генерального прокурора може стати одним із найбільш резонансних кадрових рішень після зміни влади в Угорщині.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
