Українці матимуть шанс стати капіталістами: вже підготовлено відповідну законодавчу ініціативу
23 Червня 15:04
РОЗБІР ВІД 
Українським громадянам пропонують стати інвесторами української економіки. Залучити їх до цієї справи планується за допомогою впровадження особових інвестиційних рахунків. Наскільки успішною може бути така ініціатива – з’ясовував «Комерсант Український».
Перші кроки від ідеї до її реалізації вже зроблено. Кілька днів тому у Верховній Раді зареєстровано відповідний законопроєкт. Серед його ініціаторів – кілька відомих депутатів на чолі керівником парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим. Розроблено проєкт Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. І це підвищує шанси на те, що про цю пропозицію не забудуть.
Голова Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Семенюк появу цього документа в стінах парламенту доповнив такими словами:
«Ми створюємо умови, за яких кожен українець зможе не лише зберігати кошти, а й ставати інвестором української економіки. Я переконаний, що кожен українець має стати капіталістом – власником активів, які працюють на його добробут і водночас на розвиток країни. Це законопроєкт про довіру, про довгострокове накопичення та про те, щоб гроші громадян працювали на розвиток України».
Сам проєкт Закону має назву «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки національного інвестора» і це вказує на те, що головним «пряником» для інвестора мають стати податкові пільги та стимули. Але не лише від них залежатиме результативність цієї законодавчої інвестиції.
Неоднозначність передумов
Доцільність впровадження особових інвестиційних рахунків ініціатори аргументують обмеженістю фінансових інструментів, якими користуються українські громадяни, а також успішним досвідом багатьох зарубіжних країн, мешканці яких успішно інвестують в акції або облігації підприємств, використовуючи для цього подібні індивідуальні інвестиційні рахунки. Інша справа, що в усіх цих країнах є те, чого в Україні фактично немає, а саме – розвинутого внутрішнього ринку цінних паперів. Тобто зараз потенційним інвесторам особливо немає куди вкладати свої кошти. І це те, на що звертали увагу співрозмовники видання «Комерсант Український». Правда, не забуваючи при цьому, згадати і про потенційні «плюси».
Економіст Борис Кушнірук:
«Ідея стимулювати купівлю громадянами цінних паперів на ринку – непогана. Але де у нас внутрішній ринок. Плюс же в тому, що створюється механізм стимулювання вкладання коштів, який є альтернативою щодо тих же депозитів. Загалом, на мою думку, це потрібно розглядати з точки зору ідеї так званого народного капіталізму. Це коли компанією володіє величезна кількість малих власників».
Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital:
«Важливо те, що передбачаються податкові пільги для тих, хто створює такі рахунки. І, відповідно, у нас потенційно може з’явитися довгостроковий капітал в країні. Тому що кредити, як правило, видаються на досить короткі терміни, депозити в банках теж приймаються на короткі терміни. Відповідно, нам в країні бракує «довгих» грошей, які б були проінвестовані бізнесом, не на рік чи на два, а на більш тривалі періоди. І якщо б ми одночасно з впровадженням цих рахунків потурбувались про те, куди кошти з них інвестувати, можливо, воно б почало якось працювати».
Вирішальність податкових стимулів
Інтерес до відкриття фізичними особами індивідуальних інвестиційних рахунків має забезпечити, на думку ініціаторів, поєднання спрощених механізмів інвестування та вже згадуваних податкових стимулів. І саме ці стимули є головною перевагою. Але для того, щоб скористатись податковою пільгою, потрібно дотриматись важливої умови: кошти на інвестиційному рахунку повинні залишатись щонайменше 1095 календарних днів. В цьому разі доходи від інвестування через ці рахунки (дивіденди, відсотки тощо) не підлягатимуть оподаткуванню та не включатимуться до загального річного оподатковуваного доходу. У разі ж дострокового зняття коштів діятиме звичайний режим оподаткування доходів фізичних осіб – 18% ПДФО та 5% військового збору.
Звільнення від сплати цих податків і має зробити операції з використанням особових інвестиційних рахунків достатньо вигідними, аби конкурувати з купівлею ОВДП. Пояснює Олександр Бондаренко, директор і співзасновник Бюро інвестиційних програм.
«Ми і зараз можемо з вами купити ті ж облігації корпоративні, але нині такі операції обкладаються податками – 18% плюс 5%. І ось ці 23% податків «з’їдять» дохід. В підсумку, якщо порівняти з ОВДП, нам з вами зараз не вигідно інвестувати в ці ж корпоративні облігації. Але оскільки законодавці пропонують певні податкові пільги для власників інвестрахунків, то, думаю, їх впровадження буде стимулювати населення купувати такі корпоративні облігації», – зазначає фахівець.
Але там, де вимальовується «плюс», проглядається, як часто буває, і «мінус». Економіст Борис Кушнірук вбачає його у відсутності системності.
«Цю ідею потрібно реалізовувати в межах якоїсь зрозумілої загальної податкової реформи, щоб зробити податкову систему більш сприятливою і більш ліберальною. А ще це варто робити в більш передбачуваних умовах, ніж є зараз», – наголошує експерт.
Обмеженість пропозиції
Ініціатори впровадження особових інвестиційних рахунків передбачають, що кошти, які обліковуватимуться за цими рахунками, інвестуватимуться «в цінні папери, що перебувають у вільному обігу на території України, фінансові та товарні аграрні ноти, а також в інші фінансові інструменти». Це виглядає багатообіцяюче, але зовсім не конкретно. Тим більше з огляду на фактичну відсутність в Україні розвинутого внутрішнього ринку цінних паперів.
Певною мірою компенсувати дефіцит пропозиції, мабуть, могло «народне IPO» (Initial Public Offering), заявлене в планах на цей рік. Це публічний продаж акцій компаній, як правило, державних, звичайним громадянам. Першовідкривачем у цій загальнонародній справі може стати «ПриватБанк». Також раніше згадувались «Нафтогаз України» та «Енергоатом».
Але чи лише цими варіантами обмежується список «цікавих пропозицій». Олександр Бондаренко, директор і співзасновник Бюро інвестиційних програм, вважає, що на увагу власників особових інвестиційних рахунків можуть розраховувати і корпоративні облігації, тобто боргові цінні папери, приватних українських компаній. Наприклад, облігації NovaPay, холдингу !FEST чи мережі EVA.
«Звичайно, навряд чи людей зацікавлять старі держпідприємства. Але приватні компанії з гарною діловою репутацією, які вже мають свою історію розвитку, де підприємці з нуля зробили власний бізнес, як та ж «Нова пошта», там це може стати стимулом. Є ще, до речі, такий інструмент на фондовій біржі України, як муніципальні облігації. Їх випускають міськради і на отримані кошти будують якісь об’єкти. Приміром, у моєму рідному Харкові залучали гроші, здається, на будівництво сміттєпереробного заводу. Львівська міська рада теж випускала облігації», – нагадує фахівець.
Впровадження індивідуальних інвестиційних рахунків у поєднанні з податковими пільгами справді може простимулювати населення купувати подібні облігації. Але є ще одне застереження. Його озвучив в коментарі виданню Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital.
«У людей не вистачає розуміння якихось гарантій повернення інвестицій. Якщо раптом щось стається з банком, то є Фонд гарантування вкладів. Якщо з ОВДП, то тут держава в принципі справно платить і питань немає. Якщо ж будуть якісь інші інструменти, то є ризик, що люди будуть сприймати і ці інструменти як так само надійні чи гарантовані, як ОВДП чи депозити, а це може бути далеко не так. І якщо цей процес розпочати занадто рано, коли не будуть прописані якісь механізми, скажімо, страхування чи детальної перевірки надійності всіх цих інструментів з боку регуляторів, то може так статися, що будуть якісь невдалі випадки і буде розчарування», – наголошує фахівець.
Стриманого оптимізму в цій інвестиційній справі додає те, що є ті, чий досвід можна враховувати. Подібні індивідуальні інвестиційні рахунки вже давно і успішно функціонують у США, Канаді, Великій Британії, Японії, Австралії, Німеччині та багатьох інших країнах. А в Польщі, як наголошують автори відповідної української законодавчої ініціативи, навіть сформувалась окрема категорія інвесторів – «індивідуальні інвестори». Хоча не відомо, чи вони вже змогли відчути себе польськими капіталістами.
