Чи будуть масовані відключення світла влітку: експерт пояснив, що чекає на українську енергосистему після важкої зими
2 Липня 22:08
ПРОГНОЗ
Після найскладнішого осінньо-зимового сезону українська енергосистема входить у літо 2026 року із суттєвими викликами, але й поступовим відновленням пошкоджених об’єктів. Попри традиційно нижче споживання електроенергії у теплу пору року, ризики дефіциту залишаються через масштабні руйнування генерації, ремонти атомних енергоблоків та загрозу нових російських атак, пише «Комерсант Український».
Експерти зазначають, що саме літні місяці стануть вирішальними для підготовки енергосистеми до наступного опалювального сезону.
Наскільки відновилася енергосистема
За час масованих російських ударів, починаючи з жовтня 2025 року, Україна втратила або тимчасово вивела з роботи понад 9 ГВт генеруючих потужностей. Наразі триває відновлення пошкоджених електростанцій, а також підключення нових об’єктів розподіленої генерації.
Уряд розраховує до початку нового опалювального сезону повернути в роботу близько 6 ГВт потужностей. Крім того, до кінця року планують ввести ще 1,5 ГВт розподіленої генерації, яка має зробити енергосистему більш стійкою до можливих атак.
Якщо темпи ремонтів збережуться, ситуація із забезпеченням електроенергією впродовж літа може поступово покращуватися.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Чому саме літо залишається непростим періодом
Фахівці наголошують, що гарантувати повну відсутність обмежень поки неможливо. Стан енергосистеми влітку залежатиме одразу від кількох факторів:
- темпів ремонтної кампанії;
- можливостей імпорту електроенергії з країн Європи;
- введення нових генеруючих потужностей;
- безпекової ситуації та ризику нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
За сприятливих умов масштабних графіків відключень можна уникнути. Водночас у разі нових пошкоджень або тривалих періодів пікового споживання локальні обмеження не виключаються.
Хоча влітку споживання електроенергії зазвичай нижче, цього року система працюватиме в особливих умовах. Частина енергоблоків атомних електростанцій традиційно проходитиме планові ремонти, тому значення маневрової генерації суттєво зростає.
Саме теплова генерація та теплоелектроцентралі забезпечують швидке балансування енергосистеми, оперативно покриваючи різкі стрибки споживання — наприклад, під час сильної спеки, коли одночасно працює велика кількість кондиціонерів, або у вечірні години максимального навантаження. Саме ці об’єкти зазнали найбільших пошкоджень унаслідок російських атак.
Генеральний директор компанії Yasno Сергій Коваленко повідомив, що найближчими днями енергосистема працюватиме у вкрай напруженому режимі. За його словами, лише у Києві кожне додаткове підвищення температури на 3 градуси додає близько 100 МВт навантаження на електромережу.
Він пояснив, що після зимових російських атак енергетикам вдалося повернути в роботу значну частину пошкодженого обладнання, однак зараз триває активна ремонтна кампанія. Частина енергооб’єктів перебуває на відновленні, тоді як інша працює практично на межі своїх технічних можливостей. Водночас Коваленко зазначив, що енергетики розраховують пройти цей період без масштабних обмежень, однак українцям варто бути готовими до різних сценаріїв.
Зокрема, він рекомендує завчасно заряджати телефони, ноутбуки та павербанки, а а також стежити за повідомленнями операторів системи розподілу та своїх обленерго щодо можливих обмежень.
Проте говорити про неминучі масштабні відключення електроенергії поки що зарано. Все залежатиме від погоди, нових атак РФ, можливостей імпорту електроенергії та поведінки самих споживачів.
Про це в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» розповів енергетичний експерт, професор Полтавської політехніки Станіслав Ігнатьєв.
Спека лише загострює проблему, але не є її причиною
За словами експерта, нині українська енергосистема працює практично на межі своїх технічних можливостей. Водночас нинішню ситуацію не варто пояснювати виключно аномально високими температурами. Ігнатьєв пояснює, що країна втратила значну частину маневрової генерації. За різними оцінками, пошкоджено або втрачено до 80% теплових електростанцій, які раніше забезпечували покриття пікових навантажень.
Водночас висока температура також суттєво впливає на баланс системи. Масове використання кондиціонерів призводить до того, що у години максимального споживання навантаження може збільшуватися ще на 1–2 ГВт.
Попри складну ситуацію, експерт вважає, що порівняно з літом 2024-25 років українська енергосистема стала значно стійкішою. Цьому сприяли одразу кілька факторів: розширення можливостей імпорту електроенергії з Європейського Союзу, активний розвиток розподіленої генерації та масштабні інвестиції бізнесу у власні джерела живлення. Зокрема, лише за перші п’ять місяців 2026 року приватні сонячні електростанції передали до енергосистеми майже 545 млн кВт·год електроенергії.
“Проблема сьогодні полягає не стільки у нестачі електроенергії, скільки у недостатньому резерві потужності для проходження пікових навантажень.”
Чи буде повернення масштабних графіків відключень влітку
На думку Ігнатьєва, наразі говорити про неминучість масштабних відключень передчасно. Подальший розвиток подій залежатиме від чотирьох ключових факторів.
Перший — погода. Якщо температура тривалий час перевищуватиме +35 градусів, споживання може різко зрости. За оцінками аналітиків, навіть без нових пошкоджень дефіцит може становити близько 0,7 ГВт, а під час тривалої спеки — до 2,4 ГВт.
Другий фактор — можливі нові російські атаки по енергетичній інфраструктурі.
Третій — обсяги імпорту електроенергії з країн ЄС, який сьогодні фактично виконує роль “подушки безпеки” у вечірні години.
Четвертий — відповідальне споживання електроенергії населенням і бізнесом.
“Якщо найбільш енергоємні прилади використовуватимуть переважно у нічний час, це допоможе уникнути введення графіків обмежень.”
Також експерт звертає увагу ще на одну позитивну тенденцію — дедалі більше підприємств переходять на автономну генерацію. Газові когенераційні установки, дахові сонячні електростанції та системи накопичення енергії вже поступово зменшують навантаження на загальнодержавну мережу.
Саме тому, навіть якщо графіки відключень все ж доведеться застосовувати, вони, найімовірніше, будуть локальними та погодинними, а не такими масштабними, як у найважчі періоди попередніх років.
Також увагу Ігнатьєв приділяє і плановим ремонтам енергоблоків АЕС, які традиційно проводять саме влітку. За його словами, кожен блок, виведений у ремонт, означає тимчасову втрату близько 1000 МВт базової генерації. Водночас переносити ці роботи неможливо, адже вони проводяться відповідно до міжнародних вимог ядерної безпеки.
“Планові ремонти створюють додатковий дефіцит, однак саме вони забезпечують надійну роботу атомної генерації під час опалювального сезону.”
Саме тому Україна одночасно збільшує імпорт електроенергії та максимально використовує можливості відновлюваної енергетики.
Додатковим викликом залишається робота гідроелектростанцій. Через сезонне зменшення водності річок, наслідки руйнування Каховської ГЕС та пошкодження окремих об’єктів гідрогенерації їхні можливості нині обмежені.
Сонячні електростанції активно виробляють електроенергію вдень, однак не можуть компенсувати дефіцит у вечірній час, коли виробіток різко падає, а споживання, навпаки, зростає.
Водночас в Україні продовжує розвиватися розподілена газова генерація. Її частка поступово збільшується, однак наразі вона лише частково компенсує втрату маневрових потужностей, необхідних для стабільної роботи енергосистеми.
Таким чином, літо 2026 року стане своєрідним тестом для української енергетики. Якщо ремонтна кампанія проходитиме за планом, а нових масштабних атак вдасться уникнути, енергосистема матиме більше шансів увійти в осінньо-зимовий сезон у значно кращому стані.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
