Чим запам’яталася прем’єрка Свириденко та чого чекати бізнесу після її відставки
13 Липня 17:28
РОЗБІР ВІД 
Анонсована президентом Володимиром Зеленським зміна прем’єр-міністра Юлії Свириденко та подальше перезавантаження Кабінету міністрів можуть безпосередньо вплинути на умови роботи бізнесу та функціонування економіки країни.
Спеціально для «Комерсант Український» народні депутати та політичні експерти дали оцінку роботі нинішньої премʼєрки та назвали ключові наслідки цього кадрового рішення глави держави.
Провал соціальних реформ та удар по агросектору
В опозиційному таборі до здобутків уряду Юлії Свириденко ставляться з глибоким скепсисом. Народний депутат від фракції «Батьківщина» Михайло Цимбалюк в розмові з «Комерсант Український» вважає, що уряд Свириденко залишив по собі купу невирішених системних проблем, зокрема в аграрному секторі та сфері мобілізаційної політики.
“Ми чекали від уряду все-таки більш серйозного підходу до соціальної політики, пенсійна реформа так і не подана поки що у Верховну Раду. Щодо економічної програми, то ми не побачили підтримку багатьох галузей, і міністерство сільського господарства не збережено, а в аграрній державі мало бути окреме міністерство. Навпаки, його об’єднали з економікою і довкіллям”, — обурюється Цимбалюк.
Очевидно, перестановки зараз безпосередньо зачіпають агросектор через відсутність окремого профільного міністерства та автоматичне анулювання всіх поточних урядових законопроєктів.
Депутат також зауважив, що Кабмін не впорався із фінансовим забезпеченням Сил оборони та створив додаткові перепони для підприємств через занадто закручені гайки у питаннях бронювання співробітників.
“Не вдалося цьому уряду підвищити грошове забезпечення військових, і реформа ТЦК це теж завдання уряду, до якого входить міністр оборони. Цей уряд, це Міністерство, наприклад, економіки внесло зміни по бронюванню, зробили його більш жорсткішим, інші вимоги, що не позитивно вплине на зростання економіки”.
Критичну лінію підтримують і в інших опозиційних фракціях. Народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Величкович у коментарі для «Комерсант Український» зазначив, що бізнес не відчував реальної підтримки від уряду, а фінансова політика кабінету викликала чимало запитань.
“Та які будуть наслідки… Те, що ми зараз бачимо, що відбувається з бізнесами, що бачимо, що відбувається з економікою, що бачимо з податковою політикою, думаю, що гірше не буде. Ми не бачимо від пані Свириденко якихось дій, які б стимулювали, скажімо так, бізнес. Ми не бачимо від неї, від Кабінету Міністрів ініціювання якихось законопроєктів, які могли б стимулювати економіку”, — констатує Величкович.
Особливу увагу Величкович звернув на непрозорість використання державних фінансів та ухвалення рішень, які нібито підігрували окремим бізнес-гравцям, а не суспільству. За його словами, кошти Резервного фонду використовувалися у “ручному режимі”.
“Зокрема, ми говоримо про Єбачок [ред. – іронія на урядову програму паливного кешбеку]. Кошти замість того, щоб втримати від підняття цін у нафтотрейдерів, ті, що торгують пальним, замість того йшло вимивання коштів, а в результаті ті збагатилися, які підняли необгрунтовано ціни, і плюс вимиті кошти з бюджету, а для звичайних громадян нічого не дало. В результаті це призводить до підняття цих цін, до здорожчання усіх супутніх послуг і товарів”, – стверджує Величкович
Зміна уряду та «економічне бронювання»: чого чекати бізнесу?
Можливе перезавантаження Кабінету Міністрів України не принесе кардинальних чи системних змін для вітчизняного бізнесу. Проте оновлений склад уряду може активізувати дискусію довкола запровадження так званого «фінансового (економічного) бронювання». Таку думку в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» висловив кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
Так, чинний склад Кабінету Міністрів не допрацював до річного терміну буквально кілька днів. Втім, попри кадрові ротації, очікувати на докорінні зміни курсу не варто, адже особливих системних претензій до роботи міністрів немає. Наразі йдеться скоріше про потребу «освіжити» урядову команду.
«Я не думаю, що будуть якісь суттєві, докорінні зміни. Взагалі я не бачу особливих претензій до чинного Кабміну. Просто, скоріш за все, є відчуття, що треба десь, як то кажуть, освіжити команду. Але освіжити не фрагментарно, а комплексно — саме тому йдеться, наприклад, про заміну прем’єр-міністра чи ключових осіб у керівництві», — зазначає Іван Ус.
На думку економіста, головне, на що варто звернути увагу підприємцям у контексті зміни уряду — це ймовірне повернення до моделі фінансового бронювання працівників, яка обговорювалася раніше.
Суть ідеї полягає в тому, що підприємства, які працюють виключно у правовому полі, зможуть гарантувати своїм фахівцям захист від мобілізації, якщо рівень їхньої заробітної плати та, відповідно, сплачених податків перевищує встановлений державою мінімум.
«Це суттєва мотивація для бізнесу працювати “в білу”. Адже коли компанія приховує реальні доходи та виплачує зарплати у конвертах, її співробітники підпадають під мобілізацію в першу чергу — держава просто не бачить, який саме фінансовий внесок вони роблять у виживання країни. Якщо ж це прозора праця, податки сплачуються і всі бачать реальний заробіток, держава отримує стабільний ресурс», — пояснює Ус.
Втім, основна проблема України, про яку говорять усі аналітики — це чисельність військових на фронті. Тому збільшення податкових надходжень від легального бізнесу напряму конвертується у закупівлю озброєння, зокрема безпілотних систем.
«У нас фізично немає стільки людей, як у ворога. Але як замістити людей на фронті? Як на мене, це можна робити, масово інвестуючи в дрони», — підкреслює Іван Ус.
Економіст навів промовисту цитату зі слів одного з російських військових кореспондентів, який передавав скарги окупантів: «Ви привозите автівку військових, а українці — автівку дронів. Ви втрачаєте людей, а вони — техніку. На чию користь цей обмін?».
«Дрони — втратили, зробили нові. А щоб виростити нове покоління людей, треба чекати щонайменше 20 років. Де взяти ресурси для виробництва цих тисяч безпілотників? Саме за рахунок податків із офіційних, хороших зарплат українців. Держава так чи інакше підходить до цієї лінії. І я сподіваюся, що зміна уряду не зупинить цей рух», — підсумував Іван Ус.
Що кажуть у монобільшості?
Представник провладної фракції «Слуга народу» Георгій Мазурашу закликає дивитися не на прізвища у високих кабінетах, а на глобальне ставлення держави до людського капіталу, без якого жодна економіка не зможе функціонувати. На його думку, економічний успіх країни зараз напряму залежить від припинення силової мобілізації.
“Думаю, зараз реалістично для бізнесу, економіки і країни в цілому головне не як прізвище Премʼєр-міністра, а чи здатна якась особистість на цій посаді сказати рішуче ні ганебній «бусифікації» і ставленню до українців, як до рабів – і в армії, і в тилу. На моє переконання, лише відмова від примусу в питанні організації оборони України і переведення акценту на мотивацію, в купі з відмовою від рабовласницької філософії в цілому, гарантовано дасть комплексний позитивний ефект. Решта все – з області анекдотичних змін табличок чи ліжок…”, – Георгій Мазурашу.
Чотири загрози відставки: обнулення законів МВФ та дестабілізація
Політолог Руслан Бортник, своєю чергою, переконаний, раптова відставка уряду Свириденко несе в собі серйозні інституційні ризики, починаючи від зриву домовленостей із міжнародними кредиторами й закінчуючи деморалізацією чиновників.
Бортник виділяє чотири ключові наслідки цього рішення. Перший – порушення балансу гілок влади.
«Буде, мабуть, порушено баланс між урядом і парламентом, який склався. Тому що все ж таки Свириденко змогла знайти точки дотику з парламентом. В неї була хороша комунікація. Новому уряду це доведеться робити спочатку. Свириденко була ефективнішою: її міністри ходили на всі засідання комітетів, сама прем’єр-міністр була відкритою і готовою співпрацювати. Це може ускладнити роботу держуправління», – каже Бортник.
Другим наслідком, на думку Бортника, є загострення внутрішньої політичної боротьби. Каже, призначення нового уряду обов’язково викличе підвищення конкуренції, протистояння між різними політичними колами і групами всередині України за посади тих чи інших міністрів, віце-прем’єрів, прем’єр-міністра.
Третій наслідок відставки Свириденко – законодавчий колапс та навіть ризики для траншів МВФ.
«З відставкою уряду відкликаються всі законопроєкти, які не були прийняті хоча б в першому читанні. Серед них — частина вимог Міжнародного валютного фонду і іноземних кредиторів. Вони всі будуть обнулені і потребують повторного внесення. Буде втрата часу в частині законопроєктної роботи», – каже Бортник.
І останній фактор – деморалізація вертикалі влади. Мовляв, немає чіткого розуміння, чому іде у відставку Свириденко. Пояснення, які звучать, не виглядають дуже резонними, – наголошує Бортник. Вона пропрацювала менше року, серйозні кризи з нею не пов’язані.
Експерт резюмує, що транзит влади буде максимально болісним, адже призначення нового Кабміну «вимагає щонайменше чотирьох складних голосувань» у залі Верховної Ради.
Якщо уряд очолить Корецький, що це означатиме для бізнесу?
За інформацією джерел у ЗМІ, новим очільником Кабміну з високою ймовірністю стане голова «Нафтогазу» Сергій Корецький. Його бекграунд чітко показує, що це не класичний чиновник чи політик, а радше кризовий технократ. Його досвід у великому приватному бізнесі (WOG, Idealist) та успішна стабілізація гігантських держкомпаній («Укрнафта», «Нафтогаз») в умовах війни дають розуміння, чого від нього чекати на посаді прем’єра.
Ринковий підхід. Понад 20 років Корецький пропрацював у приватному секторі. Він зсередини знає, як працює операційне управління, залучення інвестицій, M&A-угоди та що саме заважає бізнесу розвиватися. Для бізнесу це, ймовірно означатиме, що у кріслі прем’єра з’явиться людина, з якою не треба розмовляти складними бюрократичними гаслами. Створення мережі кав’ярень Idealist та реформа WOG доводять, що він орієнтований на сервісну модель та клієнтський досвід. Цей підхід він може перенести на державні послуги для підприємців.
Досвід масштабного антикризового менеджменту. Корецький очолив «Нафтогаз» у травні 2025 року — в момент катастрофічних ударів по газовій інфраструктурі, коли країна втратила половину добового видобутку. Тоді систему вдалося втримати, залучивши міжнародні кредити від ЄБРР та ЄІБ для імпорту газу.
Ефективний трек-рекорд із західними кредиторами (МВФ, ЄБРР). Для закриття багатомільярдних дірок у бюджеті новому прем’єру доведеться постійно домовлятися з МВФ та міжнародними банками. Корецький уже має цей авторитет: західні партнери (наприклад, голова наглядової ради «Укрнафти» Дункан Найтінгейл) публічно хвалили його за впровадження прозорих правил гри. Тож є шанси на швидке та системне залучення макрофінансової допомоги.
В «Укрнафті» Корецький системно заміщав старе радянське, російське та білоруське обладнання американськими технологіями (Baker Hughes, Oil Dynamics) та підтягував компанію під американські стандарти API. А отже, його уряд, найімовірніше, підтримуватиме технологічні зміни та локалізацію виробництва в Україні.
