Центробанк РФ знизив ключову ставку на вимогу Путіна
24 Липня 19:17
Рада директорів Центробанку РФ знизила ключову ставку з 14,25% до 14% річних. ЦБ знижує її з червня 2025 р., але цього разу ринок чекав на паузу: паливна криза прискорила зростання цін, а дефіцит бюджету зростає й загрожує розігнати інфляцію ще більше. Про це пише «Комерсант Український» з посиланням на російські пропагандиські ЗМІ.
Однак диктатор Володимир Путін вимагає пом’якшення політики. Зниження ставки «має бути, це і буде природним процесом, виходячи з макроекономічних показників і стабільності економіки», говорив він за 10 днів до засідання ЦБ.
Хоча влітку інфляція прискорилася на тлі паливної кризи, «істотне зростання цін і підвищення інфляційних очікувань багато в чому були пов’язані з разовими факторами», пояснює ЦБ. Загальна інфляція, за даними Росстату, перевищила 6%, хоча у травні трималося близько 5,3%. Однак стійкі компоненти інфляції оцінюються у 4-5% у перерахунку на рік, зазначає регулятор.
Надалі ЦБ не виключає пауз зниження ставки. Його сигнал посилився: він «ухвалюватиме подальші рішення щодо ключової ставки залежно від динаміки інфляції та інфляційних очікувань, а також від оцінки ризиків з боку внутрішніх та зовнішніх умов». Місяцем раніше він міркував про доцільність подальшого зниження ставки.
При цьому ЦБ попередив, що знижуватиме ставку дуже повільно. З урахуванням наслідків атак українських дронів на НПЗ та зростання видатків та дефіциту бюджету «потрібне більш плавне зниження ключової ставки».
А ось її підвищення малоймовірне. Новий прогноз ЦБ передбачає, що в час, що залишився до кінця року, середня ключова ставка складе 13,7-14%. Верхня межа допускає збереження нинішньої ставки до кінця року, нижня — 13,25–13,5% на кінець року, підрахували аналітики. Головний економіст Радкомбанку Михайло Васильєв вважає, що траєкторія ключової ставки в залишок року буде ближче до верхньої межі. Можливо, це останнє зниження, припускає економіст Єгор Сусін.
ЦБ здивував м’якістю, зізнається головний економіст Радкомбанку Михайло Васильєв.
ЦБ фактично визнав, що опинився у пастці: ціни зростають швидко, а економіка – повільно. Бізнес суттєво знизив очікування і з попиту, і з випуску, констатував ЦБ. Цього року ВВП може зовсім не зрости, припустив він: прогноз зростання ВВП знижений з 0,5-1,5% до 0-1%.
Одночасно ЦБ змирився з тим, що боротьбу з інфляцією цього року провалено: її прогноз зріс із 4,5-5,5% до 6-7% за цільових 4%. До звичних інфляційних ризиків — дефіциту бюджету, зростання зарплат швидше за продуктивність праці, зовнішніх ризиків (санкцій, падіння цін на нафту) — додалися можливі наслідки паливної кризи. ЦБ побоюється, що «більш вираженого перенесення витрат у ціни» і натомість високих інфляційних очікувань.
ЦБ виходить з того, що уряд, як обіцяв, за три роки приведе бюджет у норму: структурний первинний дефіцит (перевищення видатків за винятком обслуговування держборгу над базовими нафтогазовими та ненафтогазовими доходами) поступово знижуватиметься до нуля в 2029 р. Інакше буде потрібна жорсткіша політика.
Рішення ЦБ майже не вплинуло на ринок. Курс рубля практично не відреагував на нього, індекс Мосбіржі додав 1,5%. Ставки за вкладами, які зростали з початку липня, найближчими тижнями знизяться в межах 0,25 відсоткових пунктів, очікує Васильєв.
