Гра в довгу та €70 мільярдів: під які результати Захід дає гроші Україні
9 Липня 17:35
РОЗБІР ВІД 
Саміт НАТО в Анкарі зафіксував фундаментальні зміни у відносинах між Україною та Північноатлантичним альянсом. Попри відсутність формального запрошення до членства, Київ де-факто став центральною фігурою європейської безпекової архітектури, закріпивши за собою статус головного військового та технологічного щита Європи. Фінансовий пакет у €70 мільярдів на 2026 рік, масштабний Drone Deal та сенсаційні заяви Дональда Трампа про ліцензії на виробництво ракет Patriot в Україні — це, ймовірно, початок глобальної перебудови всього західного ОПК навколо українського досвіду. «Комерсант Український» разом з експертами проаналізував: під що дають мільярди, чи зможе Україна розгорнути власне виробництво ракет для Patriot та як українській делегації вдалося нейтралізувати давні суперечки з партнерами та перетворити історичні розбіжності на спільний фронт проти РФ?
Головним фінансовим проривом саміту стало узгодження країнами-членами пакета військової та фінансової допомоги Україні на суму €70 млрд на 2026 рік, із підтвердженням зобов’язань зберегти цей еквівалент фінансування й у 2027 році.
Паралельно Альянс запускає глобальну перебудову оборонно-промислового комплексу (ОПК), яка докорінно змінить систему європейської безпеки. Ключовим кроком стає локалізація виробництва, адже США висловили готовність надати Україні ліцензії на внутрішнє виробництво ракет для комплексів протиповітряної оборони. Цей процес підкріплюється масштабними інвестиціями: країни НАТО та Канада вже домовилися про спільні закупівлі на суму 50 мільярдів доларів, які спрямують на розширення промислових потужностей.
Водночас Альянс переходить до створення автономних ланцюгів постачання задля формування незалежної логістики, що відбувається на тлі стрімкого зростання європейських оборонних інвестицій, які збільшилися на 139 мільярдів доларів. Важливою складовою цієї перебудови є й технологічні прориви, оскільки на саміті було підписано низку стратегічних угод, ключовою з яких став масштабний контракт у сфері безпілотних технологій — так званий «дрон діл» (Drone Deal).
Прагматизм Заходу: під що Україні дають €70 мільярдів?
Західний світ продемонстрував готовність інвестувати великі кошти в український ОПК та технології (зокрема Drone Deal), оскільки Київ доводить свою ефективність безпосередньо діями на полі бою. Політолог та керуючий партнер “Національної антикризової групи” Тарас Загородній наголошує, що фінансові пакети затверджуються лише під реальну силу та результати, які Україна продемонструвала просто під час проведення зустрічей в Анкарі:
«Можна сказати, що Україна поїхала на саміт з готовими результатами… це коли під час Саміту йдуть атаки на територію росії. Тобто це демонстрація своїх можливостей. Західний світ достатньо цинічний і прагматичний. Якщо ти там просиш додаткові гроші… це питання завжди “під що ти береш гроші”. Україна, ударами по НПЗ росії, ударами під час цього Саміту продемонструвала, що вона і є, по суті, НАТО. І, відповідно, є під що давати гроші», – каже Загородній.
Мільярдні фінансові зобов’язання пов’язані з тим, що європейські армії гостро потребують українських знань. Військовий історик Григорій Тамар зауважує, що у західному світі реальну практику конвенційної війни мають лише три держави — США, Ізраїль та Україна. При цьому більшість європейських армії НАТО мають досвід лише локальних або поліцейських операцій. Натомість досвід України є унікальним для Генерального штабу НАТО через здатність воювати усім наявним у світі озброєнням.
«Українська армія — єдина армія у світі на сьогоднішній день, яка в рівній мірі може експлуатувати в бою як радянське чи російське озброєння, так і західне. Причому найрізноманітніше: американське, французьке, англійське, німецьке, турецьке, щось ізраїльське… На рівні Генштабу є розуміння сильних і слабких сторін, усі характеристики вивчені. З погляду інформації — це безцінні дані», – зазначає Тамар.
Виконання дипломатичних завдань та робота на перспективу
На полях саміту НАТО в Анкарі Президент США Дональд Трамп заявив про намір надати Україні ліцензію на виробництво ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot.
«Мені одна пташка цвірінькнула, що ми надамо їм право виробляти Patriot… Ми покажемо їм, як це робиться, це дуже складно, але ви швидко зрозумієте складність», — зазначив американський лідер під час спільної пресконференції з Володимиром Зеленським.
Військовий експерт Григорій Тамар прокоментував цю ініціативу з помірним скептицизмом, наголосивши, що такі масштабні проєкти не реалізуються швидко. Водночас він підкреслив, що в України немає іншого цивілізаційного шляху, окрім як на десятиліття перетворитися на велику військову державу із потужною оборонною промисловістю.
«Швидко такі питання не вирішуються, швидко це не відбувається, але в силу того, що вам доведеться тепер на довгі десятиліття перетворитися на велику військову державу. Відповідно, вам треба будувати стратегію в довгу. І такі заводи дуже потрібні. Вам уже, як то кажуть, усі терміни пройшли. Вам треба мати сьогодні, а точніше ще вчора, свою власну зброю та виробництво», – Григорій Тамар.
Водночас українській делегації вдалося змістити фокус міжнародних зустрічей виключно на протидію спільним загрозам, нейтралізувавши давні суперечки. Політолог Олег Саакян констатує успішне виконання ключових завдань візиту.
«По ключовим задачам, а це ППО і зустрічі з партнерами по узгодженню підтримки ширшої — можна поставити два плюси. Обидві задачі виконані. Навіть бачимо, що зустріч з Навроцьким також закінчилася акцентуванням на протидії росії, а не на історичних розбіжностях. Мені здається, що це найкращим чином демонструє загальну атмосферу Саміту для України. Якщо вже Навроцький говорить про спільну загрозу — то це говорить про те, що саміт для України вдався», – зазначає Саакян.
Статус України: від прохача до ключового контрибутора безпеки
Головний політичний підсумок саміту — офіційне визнання нової ролі України, яка, навіть не будучи членом Альянсу, стала донором безпеки для всього європейського континенту. На цьому тлі міністр оборони Фінляндії наголосив, що Україна має бути максимально тісно інтегрована в структури НАТО та ЄС. Політолог Володимир Цибулько відзначає, що саміт пройшов без внутрішніх криз, попри зовнішні політичні фактори.
«Скандалу не трапилося і це вже перемога. Але треба сказати, що всі проекти резолюцій, які готувалися Генеральним Секретаріатом НАТО — вони в принципі всі підтримуються, попри те, що Трамп веде себе дуже екстравагантно… Але суть в іншому. Все-таки Україна, попри те, що не отримала запрошення у НАТО, була визнана як security contributor, тобто в ролі саме контрибутора безпеки. Це, по суті, вище партнерство в НАТО для не члена НАТО», – каже Цибулько
Військовий експерт Григорій Тамар додає, що таке визнання є абсолютно логічним, адже ставлення до держави змінилося кардинально.
«На сьогоднішній день Україна перетворилася на щит європейської цивілізації. Якщо Україна залишається на карті, то тільки як велика воєнна держава. Другого шляху немає. Спочатку ви свою армію просто обнулили. Але з початком війни, ви дуже швидко створили одну з кращих армії в світі”, – каже Тамар.
Водночас зміна формулювань у декларації саміту НАТО в Анкарі щодо РФ — це не послаблення позицій Заходу, а еволюція у сприйнятті загрози та перехід від слів до реальних дій. Таку думку висловив Голова правління Фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук. За його словами, попередня адміністрація США хоч і називала Росію «найбільш значущою і прямою загрозою», проте обсяги військової допомоги та обмеження на використання зброї не дозволяли Україні досягти перемоги.
«Я б не сказав, що це крок назад. З іншого боку ми маємо “White Book” (Білу книгу) з євроатлантичної безпеки, ухвалену минулого року, де Росію визнано загрозою. Відповідно до неї формуватимуться війська та збільшуватимуться оборонні бюджети. Це практична програма з розширення військового потенціалу Європи саме через РФ. Тому позиція НАТО не послабилася, вона еволюціонувала. Зараз це вже не просто слова, а спроби щось зробити на практиці”, – резюмує Артем Миколайчук
Саміт в Анкарі чітко продемонстрував: Захід остаточно позбувся ілюзій і перейшов до мови прагматичного розрахунку. Мільярдні фінансові пакети, плани з локалізації виробництва ракет Patriot та угода Drone Deal — це не благодійність, а інвестиція Альянсу у власне виживання. Україна вже не просто просить про допомогу, вона диктує правила нової оборонної архітектури світу. Попереду — найскладніший етап. Як зазначають експерти, розгортання високотехнологічного виробництва всередині країни не відбудеться за лічені місяці. Проте іншого цивілізаційного шляху в України просто немає. Щоб вистояти у протистоянні на виснаження та гарантувати безпеку європейського континенту на десятиліття вперед, державі доведеться втілити стратегію «в довгу» і побудувати один із найпотужніших та найнезалежніших оборонно-промислових комплексів у світі. І перші камені в цей фундамент в Анкарі вже закладено.
