Експерти назвали три головні події листопада, які можуть вирішити долю війни в Україні
2 Листопада 14:47
ПРОГНОЗ
Листопад 2026 року може стати для України чи не найвирішальнішим місяцем за весь рік. Адже саме зараз остаточно визначиться подальший вектор війни та миру, а результати виборів до Конгресу США після 3 листопада покажуть, з якими картами гратиме Вашингтон. Цього місяця на Україну чекають одразу три ключові події: тристоронні переговори зі США та РФ, чергове засідання у форматі «Рамштайн» та підготовка до саміту G20, які остаточно вирішать, куди рухатиметься війна чи мир. Які реальні «карти на руках» необхідні Україні напередодні важливих подій, щоб змусити Росію рахуватися з її інтересами – розбирався «Комерсант Український»
Тристоронні переговори між Україною, США та Росією
Тристоронні переговори за участі України, США та Росії попередньо заплановані на початок листопада (зокрема, обговорювалася дата 4 листопада в Об’єднаних Арабських Еміратах), хоча точний час і майданчик ще уточнюються.
Москва наполягає на попередньому експертному напрацюванні документів, які Путін готовий лише підписати, тоді як Україна вимагає зустрічі на рівні лідерів та виключає територіальні компроміси.
Докторка філософії, експертка із зовнішніх та внутрішніх політик Людмила Покровщук в коментарі для «Комерсант Український» наголосила на маніпулятивному характері дій Кремля.
«Ми всі граємо в такий певний політичний пінпонг… Росія запрошує Зеленського, щоб Зеленський говорив про тристоронню зустріч, хоча всі розуміють, що ніякої тристоронньої чи двосторонньої зустрічі лідерів не буде. Тому що Російська Федерація вже заявила, що Путін не поїде домовлятися, поки не буде напрацьовано певний документ… Коли така різність позицій, то ні про які перемовини на рівні лідерів бути не може», – заявила Людмила Покровщук.
Експертка додає, що Кремль використовує імітацію переговорів виключно як тактичну паузу та «морквинку» для західних партнерів.
«Росіяни ні, вони навіть тут знов, вводили в оману цих американців, а тепер знову це ставляться на паузу, щоб розуміти, а з чим вийде Трамп після цих виборів… росіяни на сьогодні максимально затягують час ураховуючи, що їм ніяке перемир’я не потрібне, того що Путін вже вважає, що у нього все добре — вони просуваються й на фронті, у них там в перемовинах з американцями добре», – додала Покровщук.
Засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн»
17 листопада у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбудеться чергове, 37-ме засідання у форматі «Рамштайн», яке скликають Велика Британія та Німеччина. Головний фокус зустрічі традиційно спрямований на посилення протиповітряної оборони (ППО) та забезпечення України критично важливими видами озброєння перед зимовим періодом.
Керівник Центру безпекових досліджень «Сенсс», міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (2016–2019 рр.) Вадим Чорниш застерігає від завищених очікувань щодо західних зустрічей та вказує на внутрішні обмеження європейських арсеналів.
«Сподіватись на те, що Рамштайн вирішить ці наші проблеми, марно. У Європи самої немає нестачі деяких видів озброєння, які нам потрібні. Ракети Patriot, які має Європа, точно так само використовуються нею в Україні, і частина країн просто не хоче їх передавати через власну загрозу… Жоден політик не буде зрозумілий своєму народу, який сказав, що я все віддав Україні і залишив вас беззахисними», – каже Черниш.
За словами експерта, виробництво ракет, які загрожують Україні, наразі випереджає світові показники. Водночас спроби зосередитися виключно на публічних закликах усередині країни щодо перекриття постачання іноземних деталей до російських ракет є хибним шляхом: цим мають системно займатися розвідувальні служби та правоохоронці на етапі укладання контрактів по всьому світу.
Головним же аргументом для успішних переговорів з агресором, на думку Чорниша, має стати перехід до активної оборони та створення власних важких засобів ураження.
«Найкращий варіант для переговорів — коли ви маєте можливість демонструвати, що ви здатні ескалувати ситуацію так само, якщо не більше, ніж протилежна сторона. Поки росіяни вірять в те, що вони можуть перетиснути Україну, на переговорах вони будуть займати жорстку позицію – жодних поступок в політичній сфері… Поки ми не продемонструємо, що у нас є, як кажуть, карти на руках – хоча б блеф, – доти Росія не піде на поступки», – зазначив Вадим Чорниш.
Підготовка до саміту G20 у Маямі
Хоча сам саміт «Групи двадцяти» у Флориді відбудеться в середині грудня, листопадові дипломатичні маневри навколо нього є критично важливими.
Президент Володимир Зеленський підтвердив готовність України прийняти запрошення президента США Дональда Трампа та взяти участь у саміті задля обговорення ініціатив щодо завершення війни. Водночас очікування від цього майданчика тісно пов’язані з тим, які «карти на руках» матимуть сторони після завершення внутрішніх політичних циклів у країнах-партнерах.
Аналізуючи листопадові події, експерти сходяться на думці, що повноцінного і справедливого завершення війни на цьому етапі чекати не варто. Кремль свідомо затягує час, імітуючи переговорний трек для західної аудиторії, і чекає на зміни політичного ландшафту в Європі та США.
Будь-які реальні переговори про мир стануть можливими лише тоді, коли Україна матиме потужніші важелі стримування та сильніші «карти на руках», підкріплені власними засобами оборони. Тако, формат «Рамштайн» та майбутні міжнародні саміти залишаються майданчиками для виживання та підтримки стійкості України, проте шлях до завершення війни вимагає переходу від закликів до реальних симетричних інструментів стримування агресора.
Ба більше, військовий аналітик Дмитро Снєгирьов наголошує, що Європа зіткнулася з масштабною та скоординованою кампанією дестабілізації з боку Російської Федерації.
На тлі заяв самого кремлівського керівництва про готовність до прямого військового конфлікту з країнами НАТО до 2030 року, європейським столицям слід готуватися до низки системних викликів. Від штучнтих заворушень та диверсій на об’єктах критичного ВПК до психологічного та політичного тиску. Росія використовує гібридні методи не лише для знищення логістичних ланцюгів постачання зброї, а й для залякування урядів європейських країн, змушуючи їх відмовлятися від підтримки України (яскравим прикладом є відмова Іспанії та інших держав передавати дефіцитні ракети-перехоплювачі Patriot).
«Якщо наразі сам Путін заявив про те, що країнам Європи поширюється теза щодо готовності Росії до безпосереднього військового конфлікту з країнами НАТО до 2030 року, то відповідно російські спецслужби проводять широкомасштабні операції з дестабілізації ситуації на європейському континенті», – резюмує Дмитро Снєгирьов.
Відтак, Європі доводиться переходити до режимів підвищеної безпеки, посилювати контррозвідувальну роботу проти агентури РФ, захищати оборонні підприємства та готувати власні армії до довготривалого протистояння,оскільки стратегія Кремля спрямована на повне виснаження Заходу.
Отже, листопад 2026 року стане своєрідним тестом на витривалість і стратегічну гнучкість як для України, так і для її західних партнерів. Попри інтенсифікацію дипломатичних рухів – від попередніх переговорів в ОАЕ до підготовки саміту G20 у Маямі, – розраховувати на швидке та справедливе завершення війни наразі не доводиться.
Кремль продовжує грати у «політичний пінпонг», імітуючи переговорний процес і затягуючи час в очікуванні результатів виборів у США та зміни політичного ландшафту в Європі. Водночас системні гібридні загрози, диверсії на європейських оборонних підприємствах та дефіцит власних арсеналів ППО ставлять під удар тилову підтримку України. У цих реаліях шлях до справжнього миру вимагає від Києва не лише дипломатичної стійкості, а й переходу до активної оборони та створення власних дієвих інструментів стримування агресора.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
