Магазини доступні, укриття – не для всіх: що показало дослідження безбар’єрності в Україні
22 Червня 19:32
Найвищій рівень фізичної доступності зафіксовано у сфері торговельних послуг, найнижчий – у сфері громадського транспорту, культури та спорту. Такі дані презентувало Міністерство розвитку громад та територій України на своєму офіційному сайті. Також повідомляється, що одна з найгірших ситуацій з безбар’єрним доступом – до укриттів, повідомляє «Комерсант Український».
Міністерство розвитку громад та територій України презентувало результати всеукраїнського соціологічного дослідження щодо реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.
“У межах дослідження протягом 2025 року проведено загальнонаціональне опитування 2500 респондентів та респонденток у 22 областях України та місті Києві, серію фокус-групових дискусій і спеціалізованих опитувань людей з інвалідністю, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, батьків дітей з інвалідністю, представників національних меншин та інших цільових груп”, – зазначено в презентації результатів опитування на сайті Мінрозвитку.
Згідно з результатами, безбар’єрного простору в Україні стає більше. Проте результати ще далекі від ідеальних.
“Результати демонструють, що безбар’єрність в Україні поступово розвивається, однак ключовим викликом залишається перехід від окремих рішень до створення цілісного та зручного користувацького досвіду”, – йдеться у статті.
Дослідження охопило всі шість напрямів Нацстратегії безбар’єрності та включало оцінку того, як люди сприймають доступність:
- послуг органів влади,
- цифрових сервісів,
- освітніх можливостей,
- працевлаштування,
- медичних та реабілітаційних послуг.
Дослідники мали не меті не лише оцінити виконання заходів державної політики, а й зрозуміти, наскільки зміни відчувають самі люди у своєму повсякденному житті.
“Результати дослідження підтверджують правильність підходу, який ми заклали в основу державної політики безбар’єрності. Йдеться не про адаптацію окремих об’єктів чи встановлення окремих елементів доступності, а про створення цілісного безбар’єрного маршруту та середовища, яким людина може користуватися без перешкод. Саме тому сьогодні ми дедалі більше оцінюємо не кількість встановлених рішень, а те, наскільки вони реально змінюють повсякденний досвід людей та забезпечують доступ до послуг, роботи, освіти й громадського життя”, – говорить заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська.
Магазини доступніші за транспорт
За інформацією Мінрозвитку, особливу увагу дослідження приділило оцінці фізичної доступності послуг, громадських просторів та інфраструктури.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Лідерами в рейтингу фізичної доступності стали:
- торговельні майданчики – 81%;
- надавачі поштових послуг – 77%;
- банки та фінансові установи – 70%;
- місця надання адміністративних послуг соціального характеру – 67%;
- заклади охорони здоров’я – 67%;
- релігійні заклади – 64%;
- громадський транспорт в межах населеного пункту – 62%.
“Саме транспорт залишається одним із найбільших викликів у сфері фізичної безбар’єрності. Ситуація ускладнюється тим, що значну частину перевезень забезпечують приватні оператори, для яких заходи з підвищення доступності часто потребують додаткових стимулів та підтримки”, – йдеться в повідомленні.
Найнижчі показники відмічені серед спортивних (42%) та культурних об’єктів (46%). Як зазначають в Міністерстві розвитку громад та територій, саме ці сфери будуть пріоритетними в подальшій роботі.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Укриття – не для всіх
Згідно з даними дослідження, лише 31% населення може користуватись укриттями. Важливо, що найнижчі показники спостерігаються саме серед найменш захищених груп:
- люди віком понад 66 років (25%),
- сільські жителі (12%),
- люди з інвалідністю (26%),
- родини з дітьми з інвалідністю (13%).
Ці дані красномовно свідчать про те, що далеко не всі наразі можуть ефективно користуватись укриттями та і взагалі мати доступ до безпечного простору.
“Отримані дані підкреслюють важливість подальшого посилення інклюзивності житлової та міської інфраструктури з урахуванням потреб різних груп населення, особливо в контексті безпекових викликів”, – зазначається в тексті звіту.
Толерантність зростає, але стереотипи залишаються
Серед критеріїв опитування були також пункти про дискримінацію. Дослідники наголошують, що попри зростання толерантності в суспільстві, дискримінаційні стереотипи ще міцно тримаються і значною мірою залежать від позиції конкретних інституцій або осіб.
“ВПО наводили численні приклади упередженого ставлення: їх можуть сприймати як “чужих” або “нахлібників”, відмовляти при прийомі на роботу чи оренді житла, натякати, що вони мають «повертатися додому”, – йдеться в звіті. – Також батьки дітей з інвалідністю повідомляли про соціальне відчуження дітей у шкільному середовищі. Представники національних меншин говорили про приховану дискримінацію в різних життєвих ситуаціях – від отримання послуг охорони здоров’я до спілкування з чиновниками”.
Важливо відмітити, що учасники дослідження наголосили на відсутності відповідальності за такі прояви. Вони зазначають, що люди, які вдаються до дискримінаційних висловлювань чи дій, майже ніколи не несуть покарання. Це говорить про те, обмеженість чинного законодавства у сфері рівності.
