460 гектарів у Карпатах за безцінь: як АРМА продавало землю Льовочкіну та що заявляє Олена Дума про тиск САП
22 Червня 20:09
РОЗБІР ВІД 
Продаж 460 гектарів землі на полонині Боржава в Закарпатській області за 89 млн грн став одним із найрезонансніших аукціонів АРМА. Актив, який раніше оцінювали у 1,8 млрд грн, у січні 2026 року був проданий структурам, пов’язаним із родиною Сергія Льовочкіна. Після хвилі журналістських розслідувань АРМА відмовилося підписувати результати торгів, а колишня голова агентства Олена Дума заявила про тиск з боку прокурорів САП під час спроб реалізації цих земель за ринковою вартістю. Деталі цієї заплутаної історії – у матеріалі «Комерсант Український».
АРМА і продаж
8 січня 2026 року Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) реалізувало через систему Prozorro.Продажі 460 гектарів землі на полонині Боржава у Закарпатській області. Загальна сума угод склала 89,5 млн грн.
Йдеться про три земельні лоти, які були виставлені одночасно та продані через так званий «голландський аукціон» – формат, за якого стартова ціна поступово знижується до моменту, коли перший учасник погоджується на покупку.
Оскільки в кожному з аукціонів був лише один учасник, активи були продані фактично за мінімально можливою ціною.
Зокрема:
- ділянка 26,7 га продана за 5,4 млн грн (стартова — 10,4 млн грн),
- 199,1 га — за 39,1 млн грн (стартова — 75,2 млн грн),
- 234,7 га — за 45 млн грн (стартова — 88,2 млн грн).
Середня вартість однієї сотки відповідно склала близько 2 тис. грн, що надто мало і аж ніяк не відповідає ринковій вартості активу.
Хто покупець
Після цієї новини від АРМА, ЗМІ вибухнули розслідуваннями. Журналісти констатували, що земельні ділянки за безцінь відійшли оточенню ексголови ОП Сергія Льовочкіна.
Так ділянку площею 26,7366 га за 5,4 млн грн придбав Андрій Вінграновський. Він же став власником 199,1488 га заплативши 39,1 млн грн. А ділянку площею 234,77 га за 45 млн грн придбав Власюк Ігор.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
За даними Оpendatabot Вінграновський є власником ТОВ “Омбрі Інвестмент”, яка входить в “корпоративну групу родини Льовочкіних”. Він також є чоловіком Юлії Льовочкіної.
В той час, як Власюк є засновником ТОВ “Боржава Есет“, кінцевим бенефіціарним власником якої вказаний Вінграновський.
Реальна варстіть активу
За даними АРМА – за різними оцінками, оскільки Агенство за час неуспішних аукціонів встигло провести їх одразу кілька – вартість 460 га землі в Карпатах складала спочатку 1,8 млрд грн. За наступної оцінкою – 1,2 млрд грн. А за останніми заявами АРМА – мала б принести державі понад 1 млрд грн.
АРМА передумала
Після оголошення результатів аукціону, в АРМА спочатку зробили заяву про те, що почали ретельну перевірку переможців аукціону. А вже 8 лютого 2026 року відомство повідомило:
“Агентство з розшуку та менеджменту активів ухвалило рішення відмовитися від підписання протоколу про результати електронних торгів щодо реалізації 460 гектарів земель на полонині Боржава у Закарпатській області”, – йдеться на сайті АРМА.
Серед аргументів відмови від угоди в АРМА назвали “отримання інформації, що свідчить про наявність ознак пов’язаності, які за міжнародними стандартами asset recovery вважаються неприйнятними, оскільки можуть створювати ризик фактичного повернення активу під контроль колишніх власників”.
Крім того, АРМА направило офіційні звернення до Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для отримання процесуальної оцінки встановленої пов’язаності.
Угода САП
Свій початок історія із землею Боржави бере із тексту угоди про визнання вини, яку САП уклало з фігурантами провадження НАБУ.
Мова про об’єднане кримінальне провадження №22013000000000287 від 25 листопада 2013 року та № 42018000000000300 від 12 лютого 2018 року.
10 років розслідування НАБУ і САП завершилися вироком ВАКС від 5 липня 2024 року, яким суд затвердив угоди про визнання винуватості між прокурором САП і обвинуваченими:
- п’ятьох зобов’язали сплатити штраф (двох по 850 тис. грн, одного – 400 тис. грн, двох по 200 тис. грн), одному встановили іспитовий термін;
- всіх зобов’язали відшкодувати державному бюджету збитки в сумі 259,2 млн грн.
Також, злочинці передали державі об’єкти нерухомості на 280 млн грн та перерахували 13,1 млн грн на потреби ЗСУ, інформував адвокат Андрій Потьомкін.
«Знижуйте ціну»: за лаштунками угоди САП
Колишня голова АРМА Олена Дума в одному з недавніх ефірів свого YouTube-каналу відверто розповіла про “за лаштунки” процесу передачі Агентству земельних ділянок Боржави, а також про те, як АРМА “відчувала тиск” збоку САП на етапі спроб реалізувати ці активи відповідно до ринкового цінника.
Олена Дума
За словами Думи, майже 500 гектарів землі гірськолижного курорту «Боржава» були передані АРМА в межах угоди зі слідством. І ці землі власник – фігурнат справи НАБУ – нібито добровільно передав державі для реалізації.
«Ці земельні ділянки були добровільно передані в рамках угоди зі слідством. Був нотаріальний дозвіл на реалізацію. Це гірськолижний курорт “Боржава”», – розповіла Дума, зауваживши, що із самим текстом угоди між фігурантами та САП їй ознайомитися не дозволили.
Вона стверджує, що після оцінки ринкова вартість активу становила близько 1,8 млрд грн. Водночас знайти покупця за такою ціною під час війни навіть за кілька спроб аукціонів – не вдалося.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Далі, закон дозволяв застосувати механізм так званого “голландського аукціону” із поступовим зниженням ціни. Однак, за словами Думи, саме на цьому етапі вона почала отримувати сигнали від представників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Ексочільниця АРМА заявляє, що прокурор САП телефонував у департамент Агентства і наполягав на зниженні стартової вартіості земельних ділянок.
«Прокурор САП фактично телефонував у певний департамент АРМА і спочатку передавав сигнали, щоб ми знизили ціну. Мені доповіли. І я з особливим цинізмом попросила у нього письмовий лист на таке прохання. Звичайно, його не було», – сказала Дума.
За її словами, агентство згодом почало отримувати “попередження та погрози”.
«Потім нам почали погрожувати. Такого формату, що якщо ми не знижуємо ціну і не даємо можливість фактично реалізувати пункти угоди (САП), до якої вони дійшли, то до нас будуть застосовані певні міри впливу. В тому числі звучало про можливе порушення кримінальних справ», – стверджує вона.
Дума заявляє, що відмовилася погоджувати продаж земель за заниженою вартістю та скасувала конкурс. Після повторної оцінки активу його ринкова ціна була визначена вже на рівні 1,2 млрд грн, однак і другий конкурс, за її словами, також не відбувся.
Найбільше обурення в ексголови АРМА викликало те, що сталося вже після її звільнення. А саме, що АРМА – за нового очільника – сторгувала актив за 89 млн грн.
“Давайте подивимось хто купив? Прибічники Льовочіна і Каськіва, Януковича. Які повязані фактично з тими хто обвинувачувався (НАБУ) у вчиненні кримінального злочину”, – резюмувала Дума.
З 13 серпня 2025 року розпорядженням уряду в.о. голови АРМА є Ярослава Максименко.
Історія триває
Так як земельні ділянки Боржави і досі перебувають в управлінні АРМА, очевидно, що незабаром може відбутися ще одна їх оцінка і черговий аукціон. Але – не факт.
Адже покупці, які хочуть придбати землю за 89 млн грн, вже активно включились у юридичну боротьбу із АРМА.
Зокрема, один із переможців аукціону, Андрій Вінграновський, уже звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом (справа №320/11196/26), у якому вимагає визнати бездіяльність АРМА протиправною, зобов’язати підписати протоколи, повернути гарантійні внески (понад 34 млн грн) та компенсувати збитки.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Тож історія земель Боржави залишається незавершеною. Актив, який оцінювали у понад 1 млрд грн, формально так і не змінив власника, а законність скасування аукціону тепер ще й перевірятиме суд. Водночас публічні заяви колишньої голови АРМА про можливий тиск із боку прокурорів САП – додають конфлікту ще більшої резонансності …
Редакція «Комерсант Український» готує запит до САП з метою отримання позиції органу стосовно заяв ексголови АРМА Олени Думи щодо ймовірного тиску чи спонукання до зниження ціни активу.
