Менше 20% реальних вироків: юрист заявив про потребу в прозорій статистиці НАБУ
11 Травня 15:19
Заслужений юрист України Вячеслав Трунов вважає, що Національне антикорупційне бюро мало б бути прозорішим у комунікаціях стосовно фінальних результатів своїх справ та більш стриманим щодо оприлюднення матеріалів досудового розслідування через їх потенційний політичний вплив. Про це він заявив у своєму інтерв’ю виданню «Комерсант Український»: “Перед тим як просити ще більше влади, НАБУ має показати суспільству повну статистику строків розслідувань”.
Юрист переконаний, що суспільству демонструють лише частину результатів, зокрема гучні підозри, обшуки, плівки, презентації схем і резонансні операції. Тоді як люди мають право знати фінальний результат: частку справ, завершених вироками, стійкість цих вироків в апеляції, реальну структуру покарань і фактичне повернення активів державі.
“Бо прес реліз – це не правосуддя. Підозра – це не вирок. Обвинувальний акт – це не доведена вина. І навіть вирок не завжди означає реальне покарання”, – зазначив Вячеслав Трунов.
Він також навів статистику ВАКС за 2025 рік, відповідно до якої було засуджено 133 особи. Із них 25 осіб отримали реальне позбавлення волі – приблизно 18,8%, 97 осіб звільнено від відбування покарання з випробуванням – 72,9%, 7 осіб отримали штраф – 5,3%, 4 особи отримали інші види звільнення від покарання – близько 3%.
“Ось тут виникає дуже просте питання: як суспільство має оцінювати ефективність антикорупційної системи, якщо реальне позбавлення волі за вироками, що набрали законної сили, отримує менше 20% засуджених?”, – зауважив юрист.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перед тим як просити ще більше влади, НАБУ має показати суспільству повну статистику строків розслідувань
На його думку, сила правоохоронного органу в правовій державі вимірюється не кількістю прес релізів і не масштабом повноважень, а якістю доказів, стабільністю вироків і дотриманням процесуальних гарантій. Тож доводи НАБУ на користь зменшення судового контролю більше виглядають як політичний аргумент, а не як доказ справжньої потреби.
“Перед тим як просити ще більше влади, антикорупційні органи мають показати більше прозорості. Особливо щодо строків розслідувань”, – переконаний юрист.
Він також звернув увагу на проблему публікації матеріалів досудового розслідування, що існує в НАБУ та САП.
У таких справах будь-яка публікація матеріалів до вироку має політичний ефект.
“Інформувати суспільство – нормально. Повідомити про підозру, обшук, арешт активів, фабулу справи – допустимо, якщо це зроблено коректно. Але вибіркове винесення у публічний простір фрагментів матеріалів досудового розслідування, аудіо, стенограм, “плівок”, які формують у суспільства враження винуватості до вироку суду, – це вже інша історія”, – вважає Трунов, додавши, що у європейських країнах правоохоронці ставляться до цього значно обережніше. Адже існують певні ризики політичного впливу.
“Політичний вплив виникає тоді, коли одночасно є кілька факторів: дуже широкі повноваження, слабший судовий контроль, довгі строки, вибіркова публічність матеріалів і відсутність швидкого судового фіналу. Тоді кримінальне провадження може впливати на політичну кар’єру, рейтинги, урядові рішення, кадрові призначення, репутацію бізнесу – ще до вироку. Це небезпечно не лише для підозрюваних. Це небезпечно для держави”, – додав юрист.
Контекст
Раніше директор НАБУ Семен Кривонос та очільник САП Олександр Клименко звернулись до Прем’єр міністра України з листом з вимогою посилити їх повноваження та збільшити фінансування. Згодом видання “Судово-юридична” газета оприлюднила проєкт законодавчих змін, запропонований антикорупційними органами. Зокрема, в документі йдеться про збільшення строків досудового розслідування, ліквідацію судового контролю та розширення низки повноважень НАБУ та САП.
Надаємо, за 5 років НАБУ скерувало до суду менше 14% кримінальних проваджень.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
