За 5 років НАБУ скерувало до суду менше 14% кримінальних проваджень, – юрист
11 Травня 12:41
Попри демонстрацію зростання активності за останні 5 років Національне антикорупційне бюро скерувало до суду лише 13,4% кримінальних проваджень. Такі дані в інтерв’ю «Комерсант Український» навів заслужений юрист України, експерт із захисту бізнесу Вячеслав Трунов.
За його словами, у звітах НАБУ та САП за останні роки видно збільшення кількості підозр, обвинувальних актів і судових результатів. Однак, якщо проаналізувати не пресрелізи інституцій, а офіційну статистику, їх ефективність виглядає набагато гірше.
Вячеслав Трунов
“За нашими підрахунками на основі відкритих звітів, за 2020–2025 роки НАБУ/САП розпочали приблизно 3 928 кримінальних проваджень або розслідувань. До суду за цей період скеровано 527 обвинувальних актів. Тобто питома вага скерування до суду становить приблизно 13,4%”, – зазначив юрист.
Він також пояснив, що ці цифри свідчать про те, що із кожних 100 розпочатих проваджень до суду доходить лише близько 13–14 обвинувальних актів. Водночас Трунов зауважив, що корупційні справи складні та довготривалі. Однак разом з тим і НАБУ має безпрецедентні для країни повноваження для їх розслідування.
“Питання залишається: чи можна називати систему достатньо ефективною, якщо при таких широких повноваженнях до суду доходить лише близько 13,4% від загального потоку проваджень за шість років? Це не відповідь, а питання до публічної дискусії. Але без цієї цифри дискусія буде неповною”, – вважає юрист.
Вячеслав Трунов наголосив, що НАБУ та САП мали б показати суспільству повну статистику перед тим, як вимагати чергового розширення своїх повноважень. Йдеться як про дані стосовно строків досудового розслідування, так і про судовий контроль.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перед тим як просити ще більше влади, НАБУ має показати суспільству повну статистику строків розслідувань
Крім того юрист нагадав про результати останнього аудиту НАБУ, який показав, що бюро не веде власної статистики щодо клопотань поданих детективами та результатів їх розгляду, тож законодавчі ініціативи подані бюро не мають статистичного підгрунття.
“Як можна просити змінити правила судового контролю, якщо публічно не показано навіть повної статистики звернень НАБУ до суду: структура клопотань, частка задоволених і відхилених, мотиви відмов, категорії справ, у яких виникають проблеми? Ми чуємо багато про незалежність антикорупційних органів. Але значно менше чуємо про їхню статистичну прозорість. І саме про це майже не говорять керівники антикорупційних інституцій. Вони часто говорять про складність справ, про суспільний інтерес, про потребу в ефективності. Але якщо ключова претензія стосується строків і судового контролю, то без повної статистики строків така дискусія виглядає неповною”, – резюмував Вячеслав Трунов.
Нагадаємо, раніше директор НАБУ Семен Кривонос та очільник САП Олександр Клименко звернулись до Прем’єр міністра України з листом з вимогою посилити їх повноваження та збільшити фінансування. Згодом видання “Судово-юридична” газета оприлюднила проєкт законодавчих змін, запропонований антикорупційними органами. Зокрема, в документі йдеться про збільшення строків досудового розслідування, ліквідацію судового контролю та розширення низки повноважень НАБУ та САП.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
