Мінцифра заперечила відповідальність Федорова за проблеми грального ринку до 2025 року

2 Листопада 17:08

Міністерство цифрової трансформації заперечило звинувачення щодо Михайла Федорова та відомства, озвучені в розслідуванні YouTube-проєкту «3х4» про український гральний бізнес. У міністерстві заявили, що наведені авторами відео-розслідування твердження про корупцію не мають підтверджених фактів, а Мінцифра отримала повноваження у сфері азартних ігор лише у 2025 році, передає «Комерсант Український» з посиланням на реліз міністерства. 

Так,  Мінцифри відреагувало на розслідування YouTube-проєкту «3х4», в якому, зокрема, порушувалося питання відповідальності Федорова за державну політику у сфері азартних ігор, роботу попереднього регулятора КРАІЛ та створення Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ).

У розслідуванні «3х4» автор посилався на постанову Кабінету Міністрів №924 від 19 серпня 2022 року, якою питання організації та проведення азартних ігор і лотерей були включені до переліку питань, пов’язаних із роботою віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Автор стверджував, що це свідчить про відповідальність міністра за цю сферу.

У Мінцифри пояснили, що постанова стосувалася розподілу питань між урядовими комітетами та їх розгляду на рівні Кабміну:

«Віднесення питань організації та проведення азартних ігор і лотерей до компетенції відповідного віцепрем’єр-міністра означало його участь у координації підготовки урядових рішень у цій сфері».

У відомстві зазначили, що урядовий комітет розглядав проєкти нормативно-правових актів, опрацьовував зауваження центральних органів виконавчої влади та сприяв узгодженню їхніх позицій, тоді як остаточні рішення ухвалював Кабінет Міністрів України.

«Водночас постанова №924 не змінювала статусу КРАІЛ і не передавала її повноважень Мінцифри чи Михайлу Федорову», – пояснили у відомстві. 

У міністерстві також нагадали, що ще 30 вересня 2020 року КРАІЛ було визначено центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовувалася та координувалася безпосередньо Кабміном. За твердженням Мінцифри, цей статус зберігався і після ухвалення постанови №924.

Повноваження Мінцифри – з 2025 року

У відомстві заявили, що до 2025 року саме КРАІЛ мала повноваження формувати та реалізовувати державну політику у сфері азартних ігор і лотерей.

«Ситуація змінилася після набрання чинності 1 квітня 2025 року Законом №4116-IX, який передбачив ліквідацію КРАІЛ та нову модель державного управління гральним ринком», – йдеться в релізі. 

У межах реформи Мінцифра отримала повноваження щодо формування державної політики у сфері азартних ігор і лотерей, а для її реалізації та державного регулювання створили агентство PlayCity.

«Таким чином, повноваження Мінцифри у цій сфері виникли внаслідок реформи 2025 року, а не ухвалення постанови №924 у 2022 році», – додали в Мінцифри. 

ДСОМ: відповідальність КРАІЛ і робота нової системи

Окремо в розслідуванні YouTube-проєкту «3х4» йшлося про те, що Державна система онлайн-моніторингу грального ринку тривалий час не була запущена. Автори пов’язували це з проблемами державного контролю за діяльністю операторів азартних ігор.

Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури

У Мінцифри наголосили, що обов’язок створити ДСОМ був передбачений законом ще у 2020 році, а відповідальність за її розробку до реформи 2025 року лежала на КРАІЛ.

«Протягом цього періоду саме КРАІЛ мала відповідні законодавчі повноваження та відповідала за створення системи. Мінцифра не була замовником ДСОМ і не здійснювала безпосереднього управління її розробкою», – зауважуть у відомстві. 

За даними міністерства, після реформи створення системи стало одним із пріоритетів PlayCity. У відомстві навели такі етапи її впровадження:

  • у серпні 2025 року PlayCity затвердило план заходів зі створення та впровадження ДСОМ;
  • у вересні 2025 року уклали договір на розробку першої черги системи;
  • у грудні 2025 року отримали програмне забезпечення першої черги та розпочали процедуру дослідної експлуатації;
  • у 2026 році почалося тестування системи з організаторами азартних ігор і представниками Державної податкової служби;
  • у серпні 2026 року уклали договір на створення другої черги ДСОМ.

Станом на листопад 2026 року до системи, за інформацією Мінцифри, підключили 29 онлайн-систем організаторів азартних ігор. Із них 17 передають тестові дані. Також зареєстрували уповноважених представників Державної податкової служби та надали їм доступ до електронного кабінету ДПС.

20 серпня 2026 року PlayCity уклало договір на розробку другої черги ДСОМ вартістю 43,2 млн грн. Програмне забезпечення мають передати не пізніше 4 грудня 2026 року. Після цього передбачена дослідна експлуатація другої черги, а за результатами успішного тестування систему можна буде вводити в промислову експлуатацію.

Які результати реформи наводить Мінцифра

Серед результатів роботи Мінцифри та PlayCity у відомстві назвали:

  • подання на блокування понад 25 959 сайтів із нелегальними азартними іграми;
  • відновлення звітності організаторів азартних ігор і планових перевірок;
  • проведення у 2026 році 26 перевірок — 12 планових і 14 позапланових;
  • застосування штрафів на загальну суму понад 1 млрд грн;
  • розробку нового реєстру осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор, а також запровадження фінансових і часових лімітів;
  • ухвалення Стратегії боротьби з ігровою залежністю до 2035 року;
  • подання на блокування понад 920 сторінок у соцмережах, які незаконно рекламували азартні ігри;
  • запуск цифрового ліцензування грального бізнесу через портал «Дія»;
  • розробку змін до трьох законів, що регулюють сферу азартних ігор і лотерей;
  • ухвалення ліцензійних умов для лотерей.

У Мінцифри заявили, що реформа має змінити підхід до державного контролю за гральним ринком – від переважно адміністративного регулювання до системного цифрового моніторингу діяльності операторів.

Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури

«Впровадження ДСОМ має закріпити ці зміни на системному рівні: забезпечити державі постійний доступ до даних про діяльність легальних організаторів азартних ігор, підвищити прозорість фінансових операцій та зменшити можливості для приховування порушень», – резюмували в Мінцифрі. 

Читають зараз