Попри війну у прифронтових областях фіксують попит на ділянки для агробізнесу
14 Серпня 14:55
РОЗБІР ВІД 
Конкуренція за землю в Україні посилюється. При чому, як констатують фахівці, кількість тих, хто хоче стати володарем земельної ділянки, зростає навіть у прифронтових областях. Що за цим стоїть – з’ясовував «Комерсант Український».
Найбільші ставки оренди у 2026 році зафіксовані у Полтавській (20,7 тис. грн/га), Тернопільській (19,5 тис. грн/га), Запорізькій (18,5 тис. грн/га), Харківській (17,2 тис. грн/га), Вінницькій (17,2 тис. грн/га) та Івано-Франківській (16,9 тис. грн/га) областях.
Це дані з аналітичного звіту, підготовленого Центром досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки з нагоди 5-ї річниці відкриття ринку землі в Україні.
Цьогорічні ставки суттєво перевищують середні історичні показники і це, як зазначають дослідники, свідчить про поступове відновлення попиту на оренду сільськогосподарських земель у південних та східних областях порівняно з періодом 2022–2025 років, а також є свідченням все більш інтенсивної конкуренції за вільний земельний банк, навіть у прифронтових областях.
Специфічний попит
Інтерес до землі виявляється не лише у таких прифронтових областях, як Харківська та Запорізька. Доволі специфічний попит спостерігається на землю і у північних регіонах, які межують з росією і де безпекова ситуація залишається перманентно складною. Про це в коментарі виданню «Комерсант Український» розповів Віктор Гончаренко, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України.
«Земля продається доволі таки швидко у сірій зоні. Приміром, у Чернігівській області. Чув від фермерів такі нарікання, що де ближче до лінії фронту, люди стараються продати свою землю, бо не бачать перспективи. Вони вирішують продати земельну ділянку, і тільки людина обізвалася, кажуть, що вже є кілька тих, хто бажає купити цю землю, звичайно, по дешевій ціні. Ризик доволі високий, але люди вкладають ці гроші», – констатує фермер.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Наявність подібного інтересу до землі на Чернігівщині підтвердив в коментарі виданню «Комерсант Український» і керівник місцевого фермерського господарства «Соната» Іван Якуб. Він очолює асоціацію фермерів Чернігівської області.
«У людей останнім часом психологічний стан не дуже. Вони не знають, що робити, а кошти треба. І люди продають. Є і ті, що скуповують. Попит є. Вільних ділянок немає. Тільки якась ділянка з’являється, відразу знаходяться і покупці. Для них це вигідно, але ризик великий теж присутній», – наголошує аграрій.
Схожі приклади є і на Сумщині. Про це розповів місцевий фермер Михайло Махітко, який є почесним головою Асоціації фермерів Сумської області.
«Земля не обробляється, фермер не може податки платити. Бо хоч обробляй, хоч не обробляй, а податки платити треба. Людям за оренду платити треба, і кожному не поясниш. Ось фермер і змушений від неї відмовлятися. Є і ті, кого цікавить така земля», – каже аграрій.
Він же пояснив: які саме землі найчастіше стають предметом купівлі-продажу і чому.
«Ці землі в селах покинуті. Йдеться про райони, які десь приблизно за 25-30 км від лінії розмежування, від кордону. Там все розбито. Люди ці землі і продають. Вони виїхали і їм же треба десь у якомусь регіоні якось обживатись. А тут приходять люди, які кажуть: я куплю у тебе землю. І купують. Швидше за все, це таке вкладення на перспективу, бо це ж нині недорого», – зазначає фермер.
Ризикова стратегія
Купити – дешевше, продати згодом – дорожче. І таким може бути розрахунок тих, хто вкладається нині в землю у прифронтових регіонах і вірить у зростання ринку землі після війни. Але ризиків – і не лише безпекових – у такої стратегії вистачає. Продовжує Павло Мартишев, заступник керівника KSE Агроцентру.
«Купити у прифронтових регіонах землю з дисконтом, сподіваючись, що потім ця земля може вирости в ціні – це, як на мене, така досить ризикована стратегія. Тут варто розуміти, що та ж сама Сумська область, вона мало того, що близько від росії розташована, вона ще й далеко знаходиться від портів. Тобто логістичне плече досить високе. І, відповідно, прибутки у підприємців там можуть бути під ризиком через таку довгу логістику. Плюс там, на Сумщині грунти не найкращі. На Харківщині, приміром, з цим вже трішки краще», – пояснює фахівець.
Що ж стосується, приміром, середньої цьогорічної вартості оренди землі, то, згідно з даними аналітичного звіту KSE Агроцентру, на Чернігівщині цей показник становить 8,4 тис. грн/га, а на Сумщині – 12,7 тис. грн/га.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
