Спеціальний режим: пересувні АЗС не повинні стати легалізацією в Україні торгівлі пальним з «бочок»
14 Серпня 12:35
АНАЛІЗ
Українські АЗС останніми тижнями регулярно опиняються під ударами ворога. Навіть є громади, де не залишилось жодної вцілілої заправки. І це змушує і владу, і постачальників пального думати не лише про захист об’єктів, але й про організацію мобільної автозаправної мережі. Якою вона може бути – з’ясовував «Комерсант Український».
Ворожих атак зазнають автозаправні станції, насамперед, у прифронтових регіонах. Але дістається АЗС і в інших областях. Приміром, 10 серпня російські дрони влучили по автозаправних станціях на Полтавщині і після цього в Опішнянській громаді, кажуть, не залишилось жодної заправки. Найчастіше ж ворог атакує АЗС на Дніпропетровщині, Донеччині та Харківщині. Кількість пошкоджених або знищених об’єктів станом на початок серпня обраховувалась на рівні приблизно 4-х відсотків від загальної кількості АЗС в Україні. Але атаки тривають. І в деяких районах кількість автозаправок, які зазнали ударів і не працюють, становить вже 30 відсотків і більше. Що на рівні цих регіонів точно є проблемою, яку треба швидко вирішувати.
Очевидний варіант забезпечення пальним проблемних територій – використання пересувних заправок. На місцях дехто вже поспішив дати неофіційне «добро» на торгівлю «з коліс». Але в уряді декларують інший підхід і готують законодавчі зміни, які дозволять законно використовувати пересувні заправки. До того ж, саме в тих громадах, де в таких заправках буде потреба. Зараз ця робота перебуває на етапі збору пропозицій від учасників ринку та органів влади.
В Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу», приміром, виступають принципово «проти» загальної – по всій Україні – легалізації «бочок», модульних чи пересувних заправок. Там вважають, що стаціонарна АЗС має залишатися базовою моделлю паливного роздрібу. Пересувна ж АЗС потрібна як тимчасовий, контрольований і територіально обмежений резерв для громад, де стаціонарну інфраструктуру знищено, пошкоджено або її експлуатація стала небезпечною чи фактично неможливою. Право ж працювати за спеціальним режимом повинні мати чинні ліцензовані оператори, насамперед ті, які втратили стаціонарні АЗС, і виконувати цю роботу вони мають з повною фіскалізацією, простежуваністю пального та дотриманням вимог безпеки.
Тетяна Думенкова, заступниця голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу», в коментарі виданню «Комерсант Український» пояснила, якими, на її думку, мають бути умови функціонування пересувних АЗС.
«Право використовувати пересувні АЗС повинен мати лише суб’єкт, який уже має чинну ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, належно веде податковий облік і може підтвердити походження пального. У пріоритеті – оператори, які втратили або тимчасово не можуть експлуатувати власні стаціонарні АЗС. Пересувну АЗС доцільно обліковувати як додатковий резервний об’єкт чинної ліцензії без отримання нової повноцінної ліцензії на кожну короткострокову локацію. І робити це ще до настання надзвичайної ситуації. Після удару бізнес не повинен починати довгу процедуру з нуля – має діяти короткий алгоритм активації й повідомлення контролюючих органів», – вважає фахівчиня.
Працювати пересувні АЗС, за її словами, мають лише на визначених прифронтових або високоризикових територіях і лише протягом строку, коли звичайна інфраструктура не може забезпечити громаду.
«Робота пересувних АЗС має розпочинатись відповідно до визначених законом обставин і, за потреби, на підставі рішення обласної влади. Це дозволить спрямувати такі пересувні заправки саме туди, де відсутній доступ до пального, а не використовувати їх як комерційну перевагу на звичайному ринку», – зазначає Тетяна Думенкова.
На її переконання, потрібен також спеціальний, але не «безконтрольний» порядок акцизного адміністрування.
«Пальне має надходити тільки з легальних джерел; його переміщення, приймання, залишки та відпуск повинні бути відображені в установленому обліку, а усі розрахунки мають вестись через РРО/ПРРО з видачею фіскального чека. Потрібно також передбачити можливість офлайн-роботи у разі відсутності зв’язку з подальшою передачею даних», – зазначає фахівчиня.
Мають бути також чітко визначені і дотримані вимоги стосовно обладнання, засобів вимірювання, пожежної й техногенної безпеки, аварійного припинення відпуску, підготовки персоналу та вибору місця роботи. Власне, все це і відрізнятиме антикризовий механізм від «легалізації бочок».
Є у заступниці голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу» Тетяни Думенкової і своє бачення того, яким повинно бути рішення уряду за нинішніх обставин.
«Це має бути не окреме рішення лише про мобільні заправки, а повноцінний державний «план Б» в частині забезпечення пальним. Його завдання – не допустити ситуації, коли після серії ударів громада залишається без пального. Кожна область і громада повинні мати оцінку мінімальної потреби в пальному, перелік пріоритетних споживачів, резервні маршрути, альтернативних постачальників і заздалегідь визначені більш безпечні місця тимчасової роботи пересувних АЗС. Точні локації та маршрути не мають бути публічними», – зазначає фахівчиня.
При цьому, на її переконання, план не працюватиме, якщо зруйнований об’єкт продовжуватиме сплачувати податок так, ніби він здійснює реалізацію.
«Пошкоджені, зруйновані та документально підтверджено непрацюючі АЗС мають бути звільнені від авансового внеску з податку на прибуток на весь період фактичної відсутності роботи або відновлення», – наголошує Тетяна Думенкова.
За її словами, Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» пропонує не прибрати правила, а створити правила, які реально можна виконати під час війни та які дозволяють легальному оператору продовжити забезпечувати громаду пальним.
