У Раді хочуть більше податків із банків: Нацбанк попереджає про ризики
22 Травня 13:37
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо змін до Податкового кодексу України, які стосуються особливостей оподаткування банків податком на прибуток. Ініціатива передбачає продовження підвищеної ставки для банків у 2027 році — на рівні 50%.
Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, інформує «Комерсант Український»
Документом пропонують продовжити на 2027 рік застосування для банків підвищеної ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 50% та обмежити можливість зменшення фінансового результату на збитки минулих періодів.
Чому пропонують підвищене оподаткування банків
Ініціатори законопроєкту пояснюють необхідність змін тим, що під час війни банківський сектор отримує високі прибутки. Серед причин називають, зокрема, доходи від операцій із державними цінними паперами.
За підсумками 2025 року доходи 60 банків сягнули 579,3 млрд грн. Це на 14,2% більше, ніж у 2024 році, та майже на 30% більше, ніж у 2023 році.
«В умовах війни фінансування сектору безпеки і оборони – наш безумовний пріоритет №1. Протягом 2023–2024 та 2026 років додаткове оподаткування банків уже довело свою ефективність. Тому діємо наперед: заради передбачуваності податкової політики забезпечуємо фінансові ресурси на майбутнє вже зараз», – пояснив він.
Яку ставку податку пропонують
Йдеться про ставку податку на прибуток банків у розмірі 50%.
Така ставка вже застосовувалася для банків раніше.
За даними НБУ, банки вже двічі сплачували підвищений податок за ставкою 50%: у 2023 році вони сплатили 77 млрд грн, а у 2024 році — 96 млрд грн.
Регулятор зазначав, що банківський сектор фактично забезпечував значну частку податкових надходжень держави.
Що кажуть автори законопроєкту
Прихильники ініціативи вважають, що в умовах війни банківський сектор має зробити більший внесок у фінансування бюджету.
Логіка законопроєкту така: якщо банки отримують високі прибутки, зокрема завдяки інструментам державного боргу, частина цих прибутків має бути спрямована на потреби держави.
У поясненні до ініціативи наголошується, що додаткове оподаткування банків уже застосовувалося у 2023–2024 роках і у 2026 році та дало додаткові бюджетні надходження.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Чому НБУ виступає проти
Національний банк України розкритикував ідею продовження підвищеного податку на прибуток банків. У НБУ вважають, що ставка 50% у нинішніх умовах може створити загрози для подальшого кредитування економіки та здатності банків підтримувати бізнес і населення під час війни та відбудови.
Регулятор попереджає, що підвищене оподаткування може негативно вплинути на ліквідність сектору, адже банки повинні будуть спрямувати значний обсяг коштів на сплату податку.
Окремо НБУ звертає увагу на ризики для окремих державних банків. У регуляторі вважають, що через ставку податку на прибуток на рівні 50% у частини держбанків може виникнути потреба в докапіталізації.
У НБУ також застерігають, що підвищений податок може завадити банкам виконувати програми капіталізації за результатами оцінки стійкості 2025 року та регуляторні вимоги в межах інтеграції з ЄС.
“Це рішення дійсно може спричинити негативний вплив на ліквідність сектора через потребу відволікти для сплати податку значного запасу коштів. Також виникає ризик невиконання низкою банків, в тому числі й державними, програм капіталізації за результатами оцінки стійкості 2025 року та регуляторних вимог в межах інтеграції з ЄС, що може призвести до потреби докапіталізації окремих держустанов коштом платників податків”, — вважають у регуляторі.
Водночас очільник Національного банку Андрій Пишний наголосив, що це рішення дасть короткостроковий фіскальний ефект, але забере в економіки можливість зростати.
«Не можна ставити знак рівності між 2023 роком і сьогоднішньою ситуацією. Тоді банківський сектор із розумінням сприйняв підвищення податку до 50% як разовий вимушений крок, адже прибуток значною мірою мав неринкову природу. Сьогодні – інша реальність», – заявив він.
Пишний підкреслив, що прибуток банків формується передусім за рахунок кредитування економіки та інвестицій в ОВДП, тобто через підтримку держави та бізнесу в умовах війни.
Він зазначив, що банки не просто накопичують капітал, вони трансформують його в кредити для підприємств, підтримку енергетики, оборонної сфери, відновлення країни.
«Водночас рентабельність капіталу банків уже знижується: 59% у 2023 році, 52% – у 2024 році, близько 50% – у 2025 році. Це природний процес повернення до більш ринкової моделі роботи сектору», – зазначив очільник НБУ.
Голова Нацбанку наголосив, що навантаження на банківський сектор є непропорційним. Він підкреслив, що банки забезпечили 11% усіх надходжень до державного бюджету з урахуванням дивідендів державних банків, тоді як їхня частка у ВВП становить лише 2,9%.
«І тут є ще один принциповий момент. Половину прибутку сектору генерують саме державні банки. Тобто держава цим податком фактично додатково вилучає ресурс у власних банків, які фінансують критичні напрями економіки та є найбільшими інвесторами в ОВДП», – пояснив Пишний.
За словами очільника НБУ, найважливішою проблемою ініціативи є те, що екстраподаток обмежує майбутній кредитний ресурс економіки. За його словами, очікувані надходження від продовження підвищеного податку – близько 20 млрд грн, водночас держава ризикує втратити в майбутньому 200–300 млрд грн потенційного ресурсу для кредитування економіки.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
