У ЄБРР заявили, що Україні треба переосмислити бізнес-модель “Укрзалізниці”: які пропозиції
27 Червня 19:10
Бізнес-модель “Укрзалізниці”, яка передбачала перехресне субсидіювання пасажирських перевезень за рахунок вантажних без державного фінансування, у період війни та падіння обсягів перевезень досягла своєї стелі та потребує зміни, також необхідно прийняти рішення щодо коригування тарифів на вантажні перевезення, які не змінювалися з 2022 року, таку думку висловив заступник директора ЄБРР в Україні Марк Магалецький, який веде напрямок інфраструктури, передає «Комерсант Український» з посиланням на “Інтерфакс-Україна”.
“Нам потрібно зосередитися зараз на тому, що ми б назвали фінансовою стійкістю, тому що модель, за якою компанія працювала протягом останніх 30 років, ймовірно, вичерпала себе… “Укрзалізниця” та уряд повинні переосмислити компанію та її бізнес-модель”, – сказав він на під час дискусії на інфраструктурній платформі на Конференції з відновлення України URC 2026 у Гданську.
Магалецький зазначив, що перебудова такої моделі необхідна й для того, щоб компанія могла й надалі залучати допомоги фінансових установ, в тому числі й таких, як ЄБРР, який вже надав УЗ з початку російської агресії проти України понад EUR700 млн, включаючи EUR54 млн грантів.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Модель полягала в тому, що, добре, ви заробляєте гроші на вантажних тарифах, є значні обсяги вантажів, а пасажирські перевезення перехресно субсидуються з доходів від вантажів, і уряд був задоволений, питання було якимось чином вирішено, і компанія працює, державне фінансування не потрібне, але ця модель зараз досягла своєї стелі, і я думаю, що.
Представник ЄБРР привітав запроваджену з лютого цього року урядом експериментальну модель компенсації суспільно важливих пасажирських перевезень (PSO), яка покриває частину витрат компанії на такі послуги.
“Це тимчасове рішення, але це крок у правильному напрямку, і наступним кроком буде зробити його постійним, зробити його чітко кількісно визначеним, а також включити приміські перевезення, тому що це великий тягар для “Укрзалізниці”, – наголосив Магалецький.
Щодо дискусії про коригування тарифів на вантажні перевезення, які не індексувалися з 2022 року, експерт назвав її “болісною та складною”, але наголосив на необхідності прийняти це складне рішення.
“І, нарешті, наступним кроком буде визначення та розробка нової моделі для компанії, відкриття ринку та, по суті, прискорення інтеграції з ЄС”, – додав він.
Генеральна директорка з питань мобільності та транспорту Європейської комісії Магда Копчинська підтримала ці тезиси представника ЄБРР та кроки уряду України щодо бюджетної підтримки “Укрзалізниці” для забезпечення її фінансової стабільності.
“Марк охопив три чверті того, що я хотіла сказати… Але я почну з одного з останніх пунктів: … “Укрзалізниці” доведеться переосмислити себе в процесі вступу до ЄС, тому що ви, як і будь-яка компанія в будь-якій сфері бізнесу в Україні, повинні будете підпадати під дію набору узгоджених правил ЄС”, – зазначила директорка.
Вона порадила взяти до уваги досвід польської залізниці, та вивити цей процес, “який вимагає спочатку складних питань, а потім складних відповідей, не лише з боку Комісії, але й з вашого боку”.
Копчинська закликала до розробки законодавчих та нормативних актів у цьому напрямку та привітала прийнятий Верховною Радою на початку червня закон про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України.
“Це не простий процес, але процес, який буде неминучим… Ви можете розраховувати на нашу підтримку та обговорення, і я також сподіваюся на підтримку держав-членів ЄС, включаючи Польщу, у допомозі вам вирішити питання”, – зазначила представниця Єврокомісії.
У свою чергу заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Балеста зазначив, що поточна операційна централізована модель “Укрзалізниці”, по якій працюють ще всього кілька країн (Білорусь, Росія, Казахстан, Узбекистан) наразі також забезпечує її стійкість, особливо під час війни, і це треба враховувати під час розгляд змін.
“Ми не говоримо, що відкритий ринок – це погане рішення. Звичайно, це надзвичайно гарне рішення для інвестицій. Але нам потрібно подумати про те, як ми можемо змінити цю модель для кризових ситуацій. Тому що те, що допомогло українським залізницям, це централізація зараз”, – пояснив Балеста.
За його словами, така централізація дозволяє швидко перенаправляти ресурси та відновлювати інфраструктуру.
“Нам потрібно думати також про безпеку та військову мобільність”, – наголосив представник Мінрозвитку.
Голова правління “Укрзалізници” Олександр Перцовський зазначив у своєму виступі, що компанія наразі витрачаємо багато часу на пошуки рішень для стабілізації фінансового становища.
“Чого ми маємо навчитися в перші дні чи місяці війни – це стійкості, ентузіазму, змін у діяльності, наприклад, як евакуювати людей. Та коли ми перебуваємо на п’ятому році війни, тоді це також стосується економічної стабільності”, – пояснив він.
Перцовський подякував ЄБРР та Європейській комісії за допомогу в цьому напрямку: надання ліквідності, переговори щодо реструктуризації боргу, отримання фінансування з таких фондів, як Connected Europe, для спільних проектів, які продовжує будувати “Укрзалізниця”.
Як повідомлялося, “Укрзалізниця” пропонувала індексувати вантажні тарифи на 45%, але Мінрозвитку опублікувало проєкт рішення про підняття їх на 30%. Очікується, що така індексація може запрацювати з 1 серпня цього року, а наступне підвищення тарифів приблизно на 10% станеться з нового, 2027 року.
У 2025 році обсяги вантажних перевезень скоротилися на 12,5% порівняно з попереднім роком, а чистий збиток “Укрзалізниці” становив 7,6 млрд грн. За перші чотири місяці 2026 року збиток сягнув 9,3 млрд грн.
У січні цього року “Укрзалізниця” відмовилася здійснювати $45 млн купонних виплат за єврооблігаціями 2026 року зі ставкою 8,25% на суму $703,2 млн та єврооблігаціями-2028 зі ставкою 7,875% на суму $351,9 млн та заявила про намір розпочати комплексну реструктуризацію зобов’язань за облігаціями за участю фінансових та юридичних консультантів.
Основними передумовами припинення обслуговування боргу за єврооблігаціями компанія назвала триваюче скорочення доходів від перевезення вантажів на фоні зменшення їх обсягу, а також посилення атак на залізницю, загальна кількість яких в 2025 році (1195) перевищила сукупний показник за 2023-2024 роки.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
