Українці витрачали понад 60% доходів на їжу: у Держстаті відповіли, що приховує статистична пауза під час війни
28 Лютого 08:12
ЕКСКЛЮЗИВ
Частка витрат українських домогосподарств на харчі традиційно залишається однією з найвищих у Європі. За останні довоєнні роки вона навіть зросла. Водночас через повномасштабну війну держава втратила можливість проводити вибіркові обстеження, і даних за 2022–2025 роки наразі немає. Про це у відповіді на запит «Комерсант Український» повідомив заступник голови Держстату Ігор Гончар. Чому українці витрачали понад 60% сімейного бюджету на їжу ще до великої війни? Наскільки могла зрости ця частка після інфляційного шоку 2022–2023 років? І чому держава не має жодних офіційних цифр за останні чотири роки — у матеріалі «Комерсант Український».
Понад 59% у 2012-му і більше 60% у 2014-му
За результатами державного статистичного спостереження «Обстеження умов життя домогосподарств» (ОУЖД), частка витрат на продовольчі товари (харчі та безалкогольні напої) у структурі споживчих сукупних витрат становила:
- 2012 рік — 59,1%
- 2014 рік — 60,3%
«За результатами державного статистичного спостереження “Обстеження умов життя домогосподарств” частка витрат домогосподарств на продовольчі товари в загальній сумі споживчих сукупних витрат становила у 2012 році 59,1%, у 2014 році – 60,3%», — повідомив Ігор Гончар.
Зростання частки у 2014 році відбулося на тлі економічної кризи, девальвації гривні та початку війни. У періоди падіння доходів і зростання цін домогосподарства змушені витрачати більшу частину бюджету саме на базові потреби — передусім на їжу.
Чому немає даних за 2022–2025 роки
Інформації щодо частки витрат на харчі за 2022–2025 роки не існує.
Причина — призупинення вибіркових обстежень населення після початку повномасштабного вторгнення.
«Починаючи з лютого 2022 року, органи державної статистики не проводили вибіркові обстеження населення (домогосподарств), зокрема ОУЖД, унаслідок чого будь-якої інформації за 2022–2025 роки за його результатами немає», — зазначив заступник голови Держстату.
Підставою стало ухвалення Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», який дозволив не подавати статистичну звітність під час воєнного стану.
Водночас у Держстаті наголошують: відповідно до методології, якщо дані отримані не в повному обсязі, оцінка показників не здійснюється. Тобто жодних розрахункових або модельних оцінок за ці роки не формували.
Що змінилося у 2025 році: новий формат обстеження
Планом виконання Постановою Кабінету Міністрів України № 989 передбачено впровадження європейського підходу до збору даних — обстеження EU-SILC (Статистика доходів і умов життя).
У зв’язку з цим:
- із 2025 року ОУЖД перейменовано на «Обстеження бюджетів домогосподарств»;
- перелік запитань скорочено;
- частину індикаторів гармонізують із європейською методологією.
Однак фактичне відновлення вибіркових обстежень стало можливим лише після змін до законодавства.
«Із 05 липня 2025 року набрали чинності зміни (Закон № 4505-IX від 18.06.2025), що дозволило відновити у 2026 році проведення вибіркових обстежень населення», — зазначив Ігор Гончар.
Коли з’являться нові цифри
Перші дані після відновлення збору інформації з’являться не раніше середини 2027 року.
«Інформацію щодо структури витрат домогосподарств за 2026 рік буде оприлюднено у червні 2027 року на офіційному вебпорталі Держстату», — повідомили у відомстві.
Отже, щонайменше п’ятирічний період (2022–2025) залишиться «статистичною прогалиною» без офіційних показників структури витрат.
Що це означає для економіки
Висока частка витрат на їжу традиційно свідчить про:
- низький рівень доходів населення;
- обмежені можливості для заощаджень;
- вразливість домогосподарств до інфляції.
Для порівняння: у країнах ЄС частка витрат на харчі в середньому коливається в межах 10–20%. В Україні ж навіть у довоєнні роки вона перевищувала 59–60%.
Відсутність даних за період повномасштабної війни ускладнює аналіз реального рівня добробуту населення та масштабів продовольчого навантаження на бюджети родин. З огляду на інфляцію 2022–2023 років можна припустити, що частка витрат на харчі могла зрости, однак офіційних підтверджень цьому наразі немає.
Статистика сформована на основі державного вибіркового обстеження домогосподарств — «Обстеження умов життя домогосподарств» (до 2024 року), яке з 2025 року трансформоване в «Обстеження бюджетів домогосподарств».
Методологія передбачає опитування репрезентативної вибірки домогосподарств щодо їхніх доходів і витрат.
Отже, Україна увійшла у війну з уже високою часткою витрат на харчі — понад 60% у кризовому 2014 році. Повномасштабне вторгнення призвело не лише до економічного удару, а й до втрати ключових соціально-економічних даних. Повернення повноцінної статистики очікується лише з результатами за 2026 рік — у 2027-му. І саме ці цифри покажуть, наскільки змінилася структура споживання українських родин у роки великої війни.
