Виробництво Patriot в Україні: які шанси розгорнути випуск дефіцитних ЗРК «тут і зараз»
7 Липня 17:24
АНАЛІЗ
Черговий масований обстріл українських міст підтвердив, Кремль остаточно зробив ставку на балістичний терор. Попри високу ефективність ППО проти дронів та крилатих ракет, перехоплення балістики залишається найскладнішим викликом. Реагуючи на атаку, Володимир Зеленський вкотре публічно закликав партнерів посилити захист неба, наголосивши, що у РФ не залишилося інших аргументів у війні. Україна розраховує на позитивну відповідь Дональда Трампа щодо ліцензії на виробництво систем Patriot в Україні або в кооперації з європейськими сусідами. Наскільки реалістичним є цей план та чи здатні американські ЗРК зупинити російські ракети – у матеріалі «Комерсант Український».
Нинішніх світових обсягів виробництва систем ППО Patriot недостатньо для захисту від балістичних ракет, тому Україна обговорює зі США можливість отримання ліцензії на власне виробництво цих комплексів. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час виступу на оборонному форумі в межах саміту НАТО в Анкарі.
Глава держави закликав союзників підтримати цю ініціативу, а також активізувати роботу над створенням європейських протиракетних систем.
«Європі потрібні доступні за ціною, серійно вироблені протиракетні системи якомога швидше. Фактично, вже сьогодні», — наголосив Зеленський,
Президент України підкреслив, що це питання не може чекати до 2030 року.
Прагнення України отримати ліцензії на виробництво американських зенітно-ракетних комплексів Patriot є стратегічно правильним кроком, попри технологічні нюанси та тривалість процесу. Таку думку в коментарі «Комерсант Український» висловив офіцер запасу ЦАХАЛу Григорій Тамар. Втім, розгортання такого виробництва – це питання не днів і не місяців.
«Швидко такі питання не вирішуються, швидко це не відбувається. Але в силу того, що Україні доведеться на довгі роки й десятиліття перетворитися на велику військову державу – адже іншого цивілізаційного шляху розвитку просто немає, – вам належить створити одну з найкращих у світі військових промисловостей. Відповідно, стратегію треба будувати “вдовгу”», – зазначив Тамар.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Перевірена класика ППО: плюси та мінуси Patriot
Аналізуючи ефективність американського комплексу, офіцер запасу ЦАХАЛу зауважив, що технологічно Patriot уже не є абсолютно новим словом у роботі ППО, проте він залишається надійною опорою для оборони.
Так, за словами експерта, в Ізраїлі системи Patriot уже не використовуються, оскільки країна перейшла на власні, більш досконалі розробки. Зокрема, Patriot третього покоління за своїми технічними характеристиками є приблизним аналогом ізраїльської системи «Праща Давида».
«Старий кінь борозни не псує. Я не кажу, що Patriot — погана система. Це добротна, перевірена зброя, яка має свої плюси та мінуси, і яка на сьогодні могла б закрити й вирішити багато питань в Україні», — підкреслив Тамар.
Попри дискусії навколо доцільності розгортання виробництва саме цих комплексів, експерт вважає, що для України це може бути єдиним реальним та доступним варіантом «тут і зараз».
«Для України всі терміни вже минули. Власне виробництво або зброя потрібні були ще “вчора”. Тому, якщо є така можливість сьогодні, її треба реалізовувати», — переконаний Тамар.
Де локалізувати виробництво?
Григорій Тамар припускає, що за нинішніх умов випускати компоненти або збирати системи можна безпосередньо в Україні, оскільки практика доводить життєздатність українського ОПК навіть під ударами. Як альтернативу або елемент кооперації, можна розглядати сусідні країни НАТО.
«Якщо не в Україні, то є Чехія, є Польща. Я думаю, що всі політичні розбіжності, які виникали останнім часом, зрештою будуть подолані. Життя змусить миритися. У вас надто багато спільних цілей і страшний спільний ворог, тому історично іншого вибору просто немає», — резюмував Тамар.
Скільки систем Patriot є у світі?
Комплекси Patriot – це дефіцитний і наддорогий «штучний товар» світового оборонного ринку. Коли говорять про наявність Patriot, їх рахують у батареях (одна вогнева одиниця: командний пункт, радар, до 8 пускових установок та машини забезпечення), а самі ракети-перехоплювачі (наприклад, сучасні PAC-3 MSE) – поштучно.
Станом на 2026 рік у світі розгорнуто та експлуатується приблизно від 170 до 180 батарей (зенітно-ракетних комплексів) MIM-104 Patriot. Точну цифру у відкритих джерелах ніхто не назве через таємність військових флотів ППО, але аналіз даних контрактів FMS (Foreign Military Sales) та військових аналітичних центрів (зокрема Defense Express та IISS) свідчать про те, що найбільшим оператором системи залишаються Сполучені Штати. На озброєнні армії США перебуває близько 60 батарей Patriot (зосереджені у 15 дивізіонах/батальйонах). Пентагон тримає частину систем на бойовому чергуванні всередині країни, а частину розгорнуто на закордонних базах (Німеччина, Південна Корея, Японія та Близький Схід).
В Європі триває гострий дефіцит, оскільки значна частина систем законтрактована, але ще не виготовлена. Наприклад, Польща, Румунія, Швеція перебувають у процесі розгортання. Повністю готові та заступили на чергування лише по 2–3 батареї в кожній з країн, решта — очікує поставок до 2027–2029 років.
За оцінками профільних моніторингових агенцій, з урахуванням усіх прямих поставок від США, Німеччини, Нідерландів, а також інтеграції колишніх ізраїльських компонентів (PAC-2) через складні тристоронні угоди, Україна станом на літо 2026 року оперує пулом, еквівалентним від 6 до 14,5 систем (залежно від того, чи рахувати повноцінні батареї, чи окремі вогневі одиниці/дивізіони, розгорнуті для захисту міст).
Отже, за різними оцінками, черга на купівлю систем і ракет Patriot розписана на 5–7 років наперед. Саме тому для України критично важливо не просто купувати або просити готові комплекси, а отримати від США ліцензію та креслення для розгортання власного виробництва компонентів у Європі чи на своїй території — це єдина можливість увійти в цей закритий клуб без черги.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
