66% вироків ВАКС – без повноцінного судового розгляду: ТСК Ради вимагає незалежного аудиту
7 Липня 18:34
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, яка завершила річне розслідування діяльності правоохоронних органів та судової влади, заявила про низку системних проблем у роботі Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Серед ключових претензій – значна частка вироків, ухвалених на підставі угод про визнання винуватості, кадровий дефіцит, ризики в роботі автоматизованої системи розподілу справ, а також необхідність проведення комплексного незалежного аудиту суду.
Про це йдеться у підсумковому звіті Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади, інформує «Комерсант Український».
У звіті комісія констатує, що під час аналізу діяльності ВАКС було виявлено низку проблем, які, на думку депутатів, потребують окремої оцінки та реагування.
«Тимчасова слідча комісія Верховної Ради виявила низку системних проблем у діяльності Вищого антикорупційного суду. Серед основних зауважень – дефіцит суддівських кадрів, сумнівна практика надання державної охорони суддям та членам їхніх сімей, ризики в роботі системи автоматизованого розподілу справ, низька результативність розгляду кримінальних проваджень, значна кількість справ, закритих через сплив строків, а також домінування угод про визнання винуватості», – зазначено у звіті.
Понад 66% вироків – за угодами
Одним із головних висновків комісії стала структура вироків, ухвалених ВАКС у 2025 році.
За даними ТСК, більшість кримінальних проваджень завершувалися не після повноцінного судового розгляду, а шляхом затвердження угод між сторонами:
«Особливу увагу привертає той факт, що у 2025 році ВАКС як судом першої інстанції із 109 вироків (тільки 3 виправдувальні) – 72 ухвалено на підставі угод про визнання винуватості, що становить понад 66 % усіх вироків суду»
У комісії вважають, що така практика істотно скорочує кількість справ, у яких суд досліджує докази у повному змагальному процесі.
«Тобто переважає практика завершення кримінальних проваджень шляхом укладення угод про визнання винуватості, що суттєво зменшує частку справ, у яких обставини правопорушення досліджуються судом у змагальному процесі», – наголошується у документі.
Фінансування та міжнародна допомога
Крім статистики судових рішень, комісія висловила зауваження щодо фінансування та організації роботи ВАКС.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Зокрема, у звіті згадується про ознаки неефективного використання бюджетних коштів та залежність окремих напрямів діяльності суду від міжнародної технічної допомоги.
«Комісія також звернула увагу на ознаки неефективного використання бюджетних коштів, високу залежність окремих напрямів діяльності ВАКС від міжнародної допомоги та необхідність додаткової оцінки взаємодії суддів із представниками НАБУ і САП», – йдеться у звіті.
Парламентська комісія пропонує незалежний аудит суду
За результатами аналізу роботи ВАКС депутати рекомендували провести комплексну перевірку діяльності суду.
«За результатами роботи Комісія вважає за необхідне проведення комплексного незалежного аудиту ВАКС, посилити парламентський контроль і забезпечити більшу прозорість та підзвітність антикорупційного суду», – зазначено у документі.
Окремо комісія звернула увагу на інституційну незалежність Вищого антикорупційного суду.
На думку депутатів, суд не можна розглядати як складову єдиної «антикорупційної системи» разом із НАБУ та САП, оскільки саме ВАКС здійснює незалежний судовий контроль за діяльністю цих органів.
«Особливе занепокоєння Комісії викликає тенденція фактичного включення Вищого антикорупційного суду до так званої “антикорупційної системи”. Вищий антикорупційний суд є судом, а не правоохоронним органом чи органом прокуратури. Його завдання полягає у здійсненні незалежного та безстороннього правосуддя. Суд не може бути частиною єдиної корпоративної або інституційної спільноти разом з органами, законність дій яких він зобов’язаний перевіряти», – наголошується у звіті.
Спільні закордонні відрядження
У звіті комісія окремо висловилася щодо практики спільних міжнародних заходів за участю керівництва НАБУ, САП та ВАКС.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
На думку ТСК, регулярна участь представників цих інституцій у спільних конференціях та закордонних відрядженнях може створювати ризики формування неформальних зв’язків між органами, які за законом мають здійснювати взаємний контроль.
«Регулярна участь керівників зазначених органів у спільних заходах, конференціях та закордонних відрядженнях створює ризики формування неформальних зв’язків між посадовими особами, які за законом повинні залишатися незалежними один від одного. Подібна практика породжує обґрунтовані сумніви щодо об’єктивності процесуального контролю, неупередженості судового розгляду та фактичного дотримання принципу розподілу повноважень», – йдеться у документі.
Як писав «Комерсант Український», ТСК Ради заявила про системну кризу антикорупційної системи і передала правоохоронцям матеріали щодо голови ВККС.
