Жеваго і банк “Фінанси та Кредит”: суд залишив активи під арештом

29 Травня 11:13

Північний апеляційний господарський суд підтвердив правомірність арешту українських активів колишнього власника АТ “Банк “Фінанси та Кредит” Костянтина Жеваго. Йдеться про забезпечення позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до бізнесмена на суму майже 46 млрд грн.

Про це повідомила пресслужба Фонду гарантування вкладів, інформує «Комерсант Український»

Рішення було ухвалене 20 травня 2026 року в межах справи №910/268/23.

У Фонді наголошують: арешт активів потрібен для того, щоб у разі позитивного рішення суду зберегти майно, за рахунок якого можна буде компенсувати збитки банку та його кредиторам.

Суд підтвердив арешт активів Жеваго

Північний апеляційний господарський суд вкотре підтвердив правомірність арешту українських активів Костянтина Жеваго, ініційованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд домагається відшкодування збитків, які, за його позицією, були завдані банку “Фінанси та Кредит” та його кредиторам. Сума позову становить майже 46 млрд грн.

У Фонді зазначають, що суд врахував надані докази про те, що відповідач не виконав вимоги законодавства щодо надання інформації про належні йому активи та зобов’язання.

Йдеться про статтю 52 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, яка зобов’язує керівників, власників істотної участі та кінцевих бенефіціарних власників неплатоспроможного банку на вимогу Фонду надати інформацію про все належне їм майно.

Які активи залишаються під арештом

За даними Фонду гарантування вкладів, на сьогодні залишаються заарештованими українські активи колишнього власника банку “Фінанси та Кредит”.

Зокрема, йдеться про корпоративні права, які, за позицією Фонду, опосередковано належать Костянтину Жеваго через Ferrexpo AG:

частина корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат”;
частина корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ “Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат”;
частина корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ “Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат”.

Саме ці активи можуть стати джерелом майбутнього стягнення у разі, якщо суд задовольнить позов Фонду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жеваго оскаржує арешт активів на 46 млрд грн: що вирішив суд

У Фонді пояснили, чому важливо зберегти активи

Заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів Віктор Новіков наголосив, що у справах проти пов’язаних із банками осіб збереження активів є одним із ключових завдань.

“У позовах проти пов’язаних осіб збереження активів є одним із найважливіших напрямів роботи. Через складність цієї категорії справ їх розгляд триває роками, справи знову і знову повертаються до попередніх інстанцій, а колишні власники банків докладають колосальних зусиль, щоб приховувати активи і нічого не повертати кредиторам навіть у разі судового рішення про відшкодування збитків”, — зазначив Новіков.

За його словами, рішення суду дозволяє захистити активи, щоб у майбутньому, після відповідних судових рішень, їх можна було стягнути на користь кредиторів банку.

“Тому ми вітаємо ухвалу, яка дозволяє захистити активи і у майбутньому, після відповідних судових рішень, стягнути їх на користь кредиторів банку”, — додав представник Фонду.

Про яку справу йдеться

Фонд гарантування вкладів подав позов до Господарського суду міста Києва проти Костянтина Жеваго 4 січня 2023 року.

Позов стосується відшкодування збитків банку “Фінанси та Кредит” та його кредиторів на суму майже 46 млрд грн.

За версією Фонду, збитки були завдані внаслідок схемного виведення коштів із банку. Зокрема, у Фонді говорять про систематичне кредитування пов’язаних із Жеваго компаній без належного забезпечення та перерахування кредитних коштів компаніям-нерезидентам, які також, за даними Фонду, були пов’язані з бізнесменом.

Ці компанії не повернули отримані кредити, а більшість із них згодом виявилася неплатоспроможною.

Англійський суд і український процес

В основу позову Фонду лягли матеріали, документи та докази, зібрані під час підготовки й розгляду справи у Високому Суді Англії та Уельсу.

У цій справі англійський суд визнав, що підстав для всесвітнього арешту активів Костянтина Жеваго достатньо. Водночас суд дійшов висновку, що не має юрисдикції для розгляду справи по суті, оскільки вона потребує застосування українського законодавства.

Після цього Фонд гарантування вкладів 4 січня 2023 року звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва, а 1 березня 2023 року ініціював арешт активів Жеваго.

На сьогодні справа №910/268/23 перебуває на розгляді у суді першої інстанції.

Хто такий Костянтин Жеваго

Костянтин Жеваго — український бізнесмен і політик, який входив до числа найбагатших людей країни.

За даними руху Чесно, Костянтин Жеваго колишній народний депутат Верховної Ради 3, 4, 5, 6, 7 і 8 скликань. Фігурант антикорупційних розслідувань щодо податкових та владних зловживань.

У 2026 році Жеваго у Франції отримав підозру у справі про виведення понад півмільярда гривень з банку “Фінанси та Кредит”, який належав самому екснардепу.

У липні 2025 року правоохоронці повідомили, що виявили масштабну фармацевтичну схему за участі Жеваго, який організував виробництво та збут українських ліків на території РФ.

За даними слідства, Жеваго особисто контролював передачу прав і виробничих технологій українських компаній. Як наслідок, низка медичних препаратів торгових марок українських компаній стали офіційно зареєстрованими у РФ.

У 2025 році рішенням РНБО проти Жеваго застосували персональні санкції. Вони стосувались позбавлення державних нагород, блокування активів, обмеження на торгівлю та виведення капіталу з України.

У 2023 році Жеваго фігурував у справі затримання Голови Верховного суду Всеволода Князєва. НАБУ встановило, що Князєв отримав 3 млн доларів хабаря від людей, які виступали за рішення суду на користь Костянтина Жеваго.

У тому ж році журналістське розслідування Kyiv.Post встановило, що обсяг операцій компаній Жеваго з росією у 2017 – 2022 роках перевищив 7,5 мільярда гривень. Хоча сам Жеваго завжди заперечував, що веде бізнес з Росією.

У 2022 році Жеваго було затримано у французькому Куршевелі за запитом ДБР. Згодом місцевий суд ухвалив рішення про екстрадиційний арешт бізнесмена. Жеваго було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. Однак суд часто переносили і через кілька місяців Жеваго вніс заставу в один мільйон євро і вийшов з-під варти. Він не може залишати материкову Францію і повинен регулярно відмічатися у відділку.

Також Бюро економічної безпеки відкрило кримінальне провадження щодо компанії Жеваго, яку підозрюють в ухиленні від сплати податків на 94,6 млн грн.

Наприкінці року ДБР проводило обшуки на підприємствах, пов’язаних з Жеваго. Причиною стала перевірка інформацію щодо причетності Жеваго та інших підконтрольних йому осіб до колабораційної діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України), тобто роботи його підприємств в інтересах росії.

У 2021 році Інтерпол оголосив Костянтина Жеваго у міжнародний розшук у справі щодо розтрати $113 млн.

На той рік він був третім найбагатшим українцем за даними Forbes.ua. Загальні статки становили 2,4 млрд доларів.

У 2019 році балотувався до Верховної Ради 9 скликання по 150 округу (Полтавська область) як безпартійний самовисуванець, але програв.

Журнал Forbes оцінив статки Жеваго приблизно у 1,5 мільярда доларів, що дозволило йому посісти стати другим найбагатшим українцем після Ріната Ахметова.

Того ж року проти Жеваго було відкрито кримінальне провадження щодо його можливої причетності до розкрадання 2,5 млрд грн. Згідно даних перевірки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Жеваго та інший топ-менеджер банку “Фінанси та Кредит” видав кілька завідомо безнадійних кредитів на суму майже 5 млрд грн для того, щоб заволодіти грошима. Суд Києва ухвалив стягнути з Жеваго 1,5 млрд грн на користь НБУ.

Наприкінці року Жеваго було оголошено у міжнародний розшук у зв’язку з систематичною неявкою на допити ДБР у рамках кримінальної справи, де бізнесмен та політик був підозрюваним. Також набуло чинності рішення суду про примусове стягнення грошей.

Крім того, САП повідомила Жеваго про підозру у внесенні недостовірних даних в декларацію про доходи.

У 2014 році був обраний народним депутатом ВР 8-го скликання за округом № 150 (Полтавська область) як безпартійний самовисуванець, позафракційний. Член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Був прогульником пленарних засідань та засідань комітету у Верховній Раді 8 скликання.

У 2012 році обраний народним депутатом 7 скликання як безпартійний самовисуванець за ОВО №150, був позафракційним.

З 2006 до 2012 року – народний депутат 5 та 6 скликань від “Блоку Юлії Тимошенко”. Обидва рази – № 62 в списку, безпартійний.

Володіє 51 % акцій компанії Ferrexpo AG (група компаній, основні активи якої — кілька виробників залізної руди в Полтавській області України).

У 1998 та 2002 роках був обраний народним депутатом ВР 3 та 4 скликань по округах № 149 та №150 відповідно (Полтавська область). Обидва рази – безпартійний самовисуванець.

У 1996-1998 роках був головою правління ФПГ “Фінанси та кредит”, заступником голови ради ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” та членом наглядової ради ВАТ “Укрнафта”. У 1993-1995 роках був фінансовим директором АТЗТ “Фінанси та кредит”.

Є власником футбольного клубу “Ворскла”.

Закінчив КНЕУ за спеціальністю “облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності”. Кандидат економічних наук.

Народився 7 січня 1974 року у селищі Іультин, РФ.

Чому справа важлива для кредиторів банку

Банк “Фінанси та Кредит” був виведений із ринку у 2015 році. Для кредиторів і вкладників питання повернення коштів залишається одним із ключових.

Фонд гарантування вкладів намагається стягнути збитки з колишнього власника банку, оскільки вважає, що дії пов’язаних осіб призвели до втрат банку та його кредиторів.

Арешт активів у таких справах є важливим механізмом забезпечення позову. Без нього існує ризик, що до моменту остаточного рішення суду активи можуть бути відчужені, переоформлені або виведені з-під можливого стягнення.