Для побудови Канівської ГАЕС знову шукають фінансування: на що мають витратити зарубіжні кошти
19 Серпня 18:43
РОЗБІР ВІД 
В Україні таки хочуть побудувати Канівську ГАЕС, заявлені акумулюючі потужності якої мають додати стійкості зраненій українській енергосистемі. Чи точніше – добудувати, оскільки роботи на місці майбутньої станції розпочались ще понад 40 років тому. З ким і як її добудовуватимуть – з’ясовував «Комерсант Український».
Історія будівництва Канівської гідроакумулюючої станції бере початок ще у 80-х роках минулого століття. Але наступні понад 40 років були позначені не стільки обсягами виконаних робіт, скільки кабінетними узгодженнями, політичними обіцянками, публічними протестами і спробами відновити будівництво. Останню з них якраз і було анонсовано цього літа.
Процес довжиною у кілька десятиліть
Роботи з будівництва Канівської ГАЕС розпочались у 1984 році. Але вже у 1991 вони зупинились – через мораторій. У перші роки незалежності Україні було не до подібних мегапроєктів. На час зупинки будівництва було вирито котлован під верхню водойму, побудовано дороги, і навіть відселено жителів села Бучак, розташованого в зоні будівництва.
Хоча, як стверджують любителі подорожувати Черкащиною, нині в селі Бучак ще є кілька стареньких хатинок і там щоліта можна зустріти відпочивальників. Тим більше, що поруч є озеро Бучак, яке з’явилось на місці одного з котлованів, виритих під час будівництва Канівської ГАЕС.
Перша спроба відновити це будівництво датується 1999 роком, коли мораторій було скасовано, а ПАТ «Укргідроенерго» отримало доручення розробити проєкт будівництва станції згідно з уточненими потребами відокремленої енергосистеми України. Наступні понад 20 років пішли на затвердження обгрунтувань, розробку оновленої проєктної документації, отримання висновків екологічної експертизи та дозволу на виконання будівельних робіт.
До речі, ані висновки Мінприроди, ані сам проєкт Канівської ГАЕС не переконали екологічних активістів у доцільності та безпеці будівництва і вони регулярно виступали проти, доводячи, що нині існують кращі альтернативи подібним станціям у вигляді відновлюваних джерел енергії.
Під будівництво Канівської ГАЕС у 2019 році було також розроблено інвестиційний проєкт і здійснено спроби отримати міжнародне фінансування. Але вони виявились невдалими. І ось Агенцією з питань підтримки державно-приватного партнерства не так давно було проанонсовано фактично чергову спробу отримати таке фінансування.
Як повідомили виданню «Комерсант Український» у ПрАТ «Укргідроенерго», яке виступає ініціатором проєкту будівництва Канівської ГАЕС, станом на сьогодні з Агенцією підписаний Меморандум про співпрацю та здійснюється підготовка Угоди про взаємодію. Вона передбачатиме подальше розроблення технічного завдання для оновлення документації проєкту будівництва Канівської ГАЕС. Планується осучаснити розділи проєктної документації та підготувати документи, необхідні для залучення фінансування від міжнародних фінансових організацій.
Здійснюватиметься ця робота у межах програми Ukraine Government Project Preparation Facility, яка опікується підготовкою публічних інвестиційних проєктів в Україні і реалізується Агенцією з питань підтримки державно-приватного партнерства за підтримки Світового банку.
Енергобаланс понад усе
Канівська ГАЕС з її високоманевровими генеруючими потужностями має сприяти забезпеченню балансу та надійності об’єднаної енергосистеми України. Подібні гідроакумулюючі електростанції накопичують електроенергію, коли в енергосистемі низький рівень споживання, та віддають її, коли навантаження зростає до пікових рівнів. Приміром, у випадку з Канівською ГАЕС вночі воду закачуватимуть у верхній басейн, а вранці та увечері, тобто в періоди пікових навантажень, спрямовуватимуть у нижнє водосховище, збільшуючи вироблення електроенергії і допомагаючи, таким чином, балансувати енергосистему. А ще подібний запас електроенергії може при потребі збільшити експортні можливості української енергосистеми.
Відомо, що найперший проєкт будівництва Канівської ГАЕС передбачав встановлення 16 гідроагрегатів потужністю 3600 МВт. У 1999 році такі наміри було переглянуто і адаптовано до можливостей країни. Вирішили кількість агрегатів зменшити до 4-х, а проєктну потужність станції – до 1000 МВт.
Як повідомили у ПрАТ «Укргідроенерго», «станом на сьогодні зміна загальної потужності станції не передбачається і відповідно до раніше затвердженого проєкту вона становитиме 1000 МВт в генераторному режимі». Але оновлень в проєкті не уникнути.
«В умовах військової агресії з боку рф опрацьовується питання щодо коригування проєкту в частині забезпечення більших можливостей ГАЕС з регулювання частоти та потужності в енергосистемі, варіантів зміни компонувальних та конструктивних рішень основних споруд ГАЕС, а також підвищення ступеня захисту споруд ГАЕС від зовнішнього впливу», – наголошується у відповіді «Укргідроенерго» на запит видання «Комерсант Український».
Про те, як саме можуть намагатись підвищити ступінь захисту, в інтерв’ю LIGA.net два роки тому розповів тодішній генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота.
«Ми вносимо зміни у проєкт будівництва Канівської ГАЕС. Вона має бути недосяжною для ворога. Тому є плани збудувати її під землею», – розповів посадовець.
Відповідаючи на запитання видання «Комерсант Український» «Як саме в новому проєкті вирішуватиметься питання захисту станції і чи залишається актуальною, заявлена у 2024 році, ідея переміщення гідроагрегатів станції під землю?», в «Укргідроенерго» утримались від конкретики:
«Це питання є актуальним та перебуває на стадії опрацювання, оскільки сьогодні здійснюються заходи, які спрямовані на коригування проєкту для підвищення ступеня захисту об’єкту (будівель та споруд) від зовнішнього впливу».
До речі, закопування станції в землю може підвищити витрати на реалізацію проєкту. У 2024-му році тодішній генеральний директор компанії Ігор Сирота припускав, що вартість Канівської ГАЕС може становити $1,5–2 млрд. В інтерв’ю Forbes він так пояснював ці розрахунки:
«Точної суми поки що немає, але вартісні показники приблизно однакові у світі: якщо в Європі будівництво одного кіловата гідроакумулювальної станції коштує $2000, то 1000 мегаватів – це в діапазоні $1,5–2 млрд».
При цьому посадовець уточнив, що ціна може коливатися залежно від умов розташування та технічних рішень.
Не лише Канівська ГАЕС
Майже одночасно з Канівської ГАЕС почала будуватись і Дністровська гідроакумулююча електростанція. Але її доля складається краще.
У ПрАТ «Укргідроенерго» виданню «Комерсант Український» розповіли, що згідно з проєктом на станції має бути 7 гідроагрегатів загальною потужністю 2268 МВт в генераторному режимі та 2947 МВт у насосному. Станом на сьогодні завершено будівництво та введено в експлуатацію гідроагрегати №№ 1-4 загальною потужністю 1296 МВт в генераторному режимі та 1684 МВт в насосному.
З виходом на проєктні показники Дністровська ГАЕС має стати найпотужнішою гідроакумулюючою станцією у Європі.
Одним же із ключових елементів післявоєнної відбудови, як вважають в «Укргідроенерго», має стати відновлення Каховської ГЕС.
«Відбудова Каховського гідровузла дасть змогу не лише відновити втрачені генеруючі потужності Каховської ГЕС (343,2 МВт) та забезпечити Об’єднану енергосистему України високоманевровими резервами, але й забезпечити необхідний рівень води для охолодження Запорізької АЕС, усунути обмеження у режимах роботи агрегатів Дніпровської ГЕС, відновити водний баланс та посприяти стабілізації екосистеми нижнього Дніпра, забезпечити функціонування зрошувальних систем і підтримати аграрне виробництво тощо», – зазначають в «Укргідроенерго».
Зрозуміло, що практична реалізація проєкту стане можливою після деокупації території. За попередніми оцінками, тривалість цього будівництва після початку виконання будівельних робіт може становити орієнтовно 6-7 років.
