Комітет Ради відкинув три законопроєкти на користь НАБУ і САП: депутати заявили про «втрату їх актуальності»
19 Серпня 18:04
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності 19 серпня розглянув питання щодо доцільності включення до порядку денного 16-ї сесії п’яти законопроєктів, три з яких стосуються антикорупційної системи. За результатами розгляду комітет рекомендував не включати їх до порядку денного, пославшись на «втрату актуальності» документів. Про це інформує «Комерсант Український».
Йдеться про законопроєкти №15343, №15334, №15354, №15333 та №13602.
Які зміни пропонували законопроєкти
Законопроєкт №15343 передбачає запровадження конкурсного механізму відбору на посаду Генерального прокурора.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Броневицький: жодна країна ЄС не обирає генерального прокурора за участі міжнародних експертів
Законопроєкт №15334 стосується визначення підслідності та міжнародного співробітництва у кримінальних провадженнях. Серед запропонованих змін – розширення можливостей НАБУ для розслідування злочинів, пов’язаних із керівництвом окремих державних органів, а також посилення процесуальних можливостей САП у питаннях міжнародного співробітництва.
Тут мова про те, що НАБУ і САП раніше просили собі ексклюзивне право на переслідування директора ДБР, керівника Офісу президента, а також голів обладміністрацій та мера столиці. Ці пропозциції раніше вони виклали в лислі до КМУ. І відповідні ініціативи антикорупційних органів, як раз і включені до згаданого законопроекту.
№15354 стосується строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Законопроєкт пропонує змінити правила їх обчислення, зокрема щоб строк давності не спливав у корупційних провадженнях після передачі обвинувального акта до суду, а також у випадках, коли обвинувачений проходить військову службу за мобілізацією.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Відповідна пропозиція також, по суті, належить авторству самих НАБУ і САП. Адже через сплив строків давності, суди закривають їх провадження.
“….Зафіксовано випадки остаточного закриття судом трьох кримінальних проваджень…на підставі закінчення строків слідства… у понад 70 їх кримінальних провадженнях сторона захисту заявила клопотання про закриття справ саме через сплив строків досудового розслідування”, – йшлося у спільному листі НАБУ та САП до Кабміну напередодні появи в Раді вказаного вище законопроекту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після передачі з НАБУ: справу про криптомільйони голови ДРС Кучера закрили
№15333 спрямований на підвищення ефективності кримінального провадження та запобігання зловживанню процесуальними правами. Автори документа стверджують, що він покликаний прибрати “можливості для штучного затягування судових процесів” та змінити механізми, відомі як “правки Лозового”.
Фактично ж мова про спробу НАБУ і САП отримати право продовжувати строки слідства без суду, а норму про закриття справ через сплив строків слідства антикорупційні органи пропонували прибрати. Про це також напередодні появи відповідного проекту ЗУ в Раді йшлося у листі НАБУ та САП до Уряду.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Ще один законопроєкт – №13602 – стосується реформування Державного бюро розслідувань. Серед ключових запропонованих змін – нова процедура відбору керівника ДБР із переважним впливом незалежних міжнародних експертів.
Президент Володимир Зеленський ще на початку січня 2026 року доручав КМУ розробити законопроєкт про оновлення та перезавантаження Державного бюро розслідувань (ДБР). Проте станом на середину 2026 року обіцяний документ так і не був офіційно внесений до Верховної Ради. Натомість в парламенті з’явився документ під №13602, авторами якого є народні депутати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ДБР розслідує можливі зловживання власних працівників у справі “Мідас”
«Втрата актуальності»
За підсумками засідання Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності фактично рекомендував не включати всі ці ініціативи до порядку денного 16-ї сесії, мотивуючи рішення «втратою актуальності».
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
16-та сесія Верховної Ради України IX скликання розпочнеться 1 вересня 2026 року (згідно зі статтею 83 Конституції України, чергові сесії відкриваються першого вівторка вересня). І всі комітети парламенту наразі готують та затверджують свої пропозиції до порядку денного цієї сесії.
Нагадаємо, раніще в КМУ заявляли, що уряд не бачить нагальної необхідності включати до Антикорупційної стратегії положення про “вибори” керівництва Офісу Генерального прокурора.
