Російські удари паралізують експорт зерна: Україна втратила 2,5 млн тонн портових потужностей
13 Липня 14:36
Російські удари по портовій та залізничній інфраструктурі суттєво ускладнили експорт українського зерна. Через регулярні атаки Україна втратила можливість щомісяця накопичувати близько 2,5 млн тонн вантажів у глибоководних портах, що створює серйозні логістичні проблеми напередодні нового маркетингового сезону. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на матеріал операційного партнера торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богдана Костецького на сайті Agro Times.
Україна втратила третину портових можливостей
За словами Богдана Костецького, до початку повномасштабної війни українські морські порти могли накопичувати до 7 млн тонн насипних вантажів щомісяця.
Після систематичних російських ударів ситуація кардинально змінилася.
«Сьогодні сукупні можливості автомобільного транспорту та зерновозів становлять лише 4–5 млн тонн на місяць. Втрата потужностей глибоководних портів — приблизно 2,5 млн тонн — створює “вузьку горловину” для експорту зерна», — зазначив експерт.
За його словами, під ударами РФ протягом року перебувають:
- портова інфраструктура;
- зернові термінали;
- вузлові залізничні станції;
- депо;
- локомотиви;
- цивільні торговельні судна.
Україна входить у новий сезон із великими запасами зерна
Через логістичні обмеження аграрний сектор накопичив значні перехідні залишки.
Наразі Україна входить у новий сезон із запасами:
- близько 4 млн тонн кукурудзи;
- майже 4 млн тонн пшениці.
За словами Костецького, більші запаси фіксувалися лише у 2022 році, коли після початку повномасштабного вторгнення глибоководні порти були повністю заблоковані.
Логістика дорожчає через війну
Фактор війни продовжує збільшувати собівартість українського експорту.
Експерт навів кілька прикладів:
- перевезення зерна з Констанци до Александрії обходиться приблизно на 5 доларів за тонну дешевше, ніж із Одеси, через страхові військові ризики;
- із 1 липня Туреччина підвищила на 15% тарифи за прохід суден через протоки Босфор і Дарданелли, що додає приблизно 1 долар на тонну вантажу.
Крім того, через повітряні тривоги судна змушені простоювати, що також впливає на кінцеву вартість логістики.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хліб в Україні може подорожчати до 15%: коли очікувати на нові ціни
Великі судна дедалі рідше заходять до українських портів
Через високі ризики міжнародні судновласники скорочують використання великих балкерів.
Якщо раніше судна класу Panamax становили 40–45% усіх перевезень, то зараз їхня частка скоротилася приблизно до 20%.
Саме такі судна використовуються для експорту:
- ячменю до Китаю;
- фуражного зерна до країн Південно-Східної Азії;
- продукції на ринки Далекого Сходу.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Альтернативні маршрути поки не можуть замінити морські порти
Попри розвиток альтернативної логістики, її потужностей недостатньо для компенсації втрат.
Щомісяця Україна експортує:
- через дунайські порти — близько 100 тис. тонн;
- автомобільним транспортом — ще приблизно 100 тис. тонн;
- залізницею до ЄС — 300–400 тис. тонн.
Ці показники значно поступаються втраченим 2,5 млн тонн можливостей морських портів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія атакувала дроном два іноземні судна: є втрати
“Укрзалізниця” може підвищити тарифи
За словами Богдана Костецького, сьогодні 92–95% зерна до українських портів доставляється саме залізницею.
Наразі середня вартість перевезення із центральних та північно-західних регіонів становить близько 1 500 грн за тонну, а маршрутні перевезення коштують приблизно 1 200 грн.
Якщо “Укрзалізниця” з 1 серпня підвищить тарифи на 30%, логістика подорожчає ще приблизно на 5–6 доларів за тонну, що збільшить частку транспортних витрат у собівартості кукурудзи ще на 2,5–3%.
Експерт зазначив, що були періоди, коли агропродукцію до портів автотранспортом доставляли з Київщини та Чернігівщині. Наразі воронка конкурентності автоперевезень звузилася до 200 км від портів.
«Зростання тарифів «Укрзалізниці» могло б розширити радіус доставлення агропродукції з регіонів. Проте собівартість перевезень вантажівками занадто висока, щоб конкурувати із залізницею. Даються взнаки брак кадрів та військові ризики: усі пам’ятають трагічні випадки влучань у вантажівки, які знаходилися в накопичувачах під портами. Тож фактор війни залишається визначальним у логістиці зерна», — зазначив експерт.
Надія на Миколаївський порт
Певний оптимізм експерти пов’язують із перспективою відновлення судноплавства до Миколаєва після можливої деокупації Кінбурнської коси.
У разі відкриття Миколаївського порту:
- зростуть експортні можливості;
- знизяться тарифи на перевалку;
- розширяться логістичні можливості українських експортерів.
Втім, наразі, наголошує експерт, це лише потенційний сценарій, а фактор війни й надалі залишається головним ризиком для українського аграрного експорту.
Як повідомляв «Комерсант Український» РФ вдарила по іноземному торговельному судну: є загиблі та поранені моряки
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
