Сакральна жертва чи заколот: хто і навіщо “вимкнув” ППО під Москвою напередодні параду
8 Травня 19:39
РОЗБІР ВІД 
Міністерство оборони РФ офіційно оголосило про “режим припинення вогню” з 8 по 10 травня, аргументуючи це святкуванням чергової річниці перемоги у Другій світовій війні. Проте за фасадом “миролюбності” ховаються прямі погрози: Кремль обіцяє масований удар по центру Києва, якщо Україна “насмілиться” зірвати парад у Москві.
На думку військових, парад під загрозу можуть поставити свої ж, так звані “внутрішні заколотники”, які свідомо підставляють Путіна під удар та ставлять проведення головного сакрального дійства РФ під велике питання. Чи є небо над російською столицею справді захищеним, чи парад стане ідеальним моментом для демонстрації краху режиму? Чому російська ППО — це міф, і хто насправді може завдати удару по центру Москви? І головне — чому присутність іноземних лідерів на трибунах більше не є гарантією захисту від дронів? «Комерсант Український» розбирався.
Іронія історії: війна, що триває довше за “Велику Вітчизняну”
Офіцер запасу ЦАХАЛ, історик Григорій Тамар у коментарі «Комерсант Український» пояснив справжні причини російської нервовості та розповів, чому безпека диктатора та його гостей сьогодні залежить виключно від доброї волі українського Генштабу. Григорій Тамар звертає увагу на парадоксальний факт: повномасштабна війна в Україні триває вже понад чотири роки (враховуючи інтенсивність та масштаби), що за тривалістю вже перевищує термін участі СРСР у Другій світовій.
“Росія намагається експлуатувати ресурс цього свята для виправдання сьогоднішніх злочинів. Але саме Росія знецінила цю дату. Білі рукавички давно зірвані, межі жорстокості та цинізму стерті”, — зазначає Тамар.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Політичне приниження Кремля
Сам факт того, що проведення параду в Москві на 81-шу річницю тепер безпосередньо залежить від того, чи прилетить щось на Красну площу, є величезним досягненням України.
За словами Тамара, ситуація, коли світові лідери змушені через посередників просити Київ про «день тиші», аби безпечно відвідати Москву, свідчить про зміну геополітичних полюсів.
Дипломатичний глухий кут: навіть якщо певні лідери (Китаю чи США) намагаються виступити гарантами, це не дає стовідсоткової безпеки.
Питання суб’єктності: сьогодні не Москва диктує умови, а вона очікує на рішення українського командування.
Російська пропаганда роками створювала міф про “непереможне ППО”, проте реальність свідчить про зворотне. Григорій Тамар впевнений: системного роду військ протиповітряної оборони в Росії фактично не існує.
Внутрішній фронт: Чому Кремлю варто боятися “своїх”
На тлі підготовки до Дня перемоги російську верхівку сколихнула серія подій, що свідчать про глибоку дестабілізацію всередині самої РФ. За інформацією джерел, ситуація навколо безпеки Москви та особистих планів Володимира Путіна стає критичною.
Як пише телеграм-канал “Кемльовська табакерка”, у Московській області здійснено зухвалий напад на військовослужбовців, які охороняли одну з систем протиповітряної оборони. Подія, яку джерела характеризують як “добре сплановану акцію”, призвела до втрат: один строковик загинув на місці, ще один військовий отримав поранення.
Місце дислокації об’єкта тримається в секреті, щоб не надавати додаткових даних противнику, проте сам факт нападу на стратегічно важливий підрозділ безпосередньо під Москвою викликав переполох у Міноборони та поліції.
Також у Кремлі дедалі гучніше говорять про існування впливових сил, які діють всупереч волі президента. Останні масовані удари по території України, що відбулися на тлі активізації негласних переговорів з американською стороною, могли бути не узгоджені з Путіним.
Джерела в Адміністрації президента РФ стверджують, що ці атаки свідомо послаблюють позиції глави Кремля. Основні побоювання пов’язані з проведенням параду 9 травня:
“Президенту необхідно достойно провести парад, це найважливіша дата. Ми намагалися через американців змусити Київ уникнути сценарію, коли на Москву летітимуть сотні дронів. Але хтось вирішив, що він розумніший за всіх, і віддав наказ обстрілювати Україну”, — повідомляє джерело в АП.
У кулуарах Кремля припускають, що наказ про масовані обстріли України — які фактично розв’язують Києву руки для удару у відповідь по Москві — могли віддати лише на найвищому рівні. Під підозрою опинилися так звані “заколотники”, які зацікавлені у зриві домовленостей та дискредитації Путіна в його найсакральніший день.
Григорій Тамар переконаний, що загроза для російської верхівки сьогодні має не лише зовнішній вектор. Поки пропаганда малює картинку “згуртування навколо лідера”, реальна небезпека може виходити з самої Росії, де зріє невдоволення та хаос.
“А хто взагалі сказав, що ударів по Москві завдаватиме саме Україна? Це можуть бути патріоти Російської Федерації, чесні росіяни, які ведуть підпольну боротьбу з російським кривавим режимом. Може ж бути таке? Ну чому ні? Якщо були такі росіяни, які співпрацювали з Україною в рамках операції “Павутина”, то чому це не може статися зараз? Це може бути й умовний “агресивний Люксембург”, або представники інших народів, ображених багаторічною російською агресією”, — підкреслює Тамар.
Експерт виділяє три ключові чинники, які роблять ситуацію в РФ вибухонебезпечною:
- Діяльність підпілля: досвід минулих успішних операцій показує, що всередині силових структур та цивільного суспільства РФ є люди, готові до радикальних дій проти режиму.
- Внутрішня деградація: те, що Кремль намагається списати на “випадковості”, часто є наслідком внутрішнього розкладу.
“Це може бути 200 причин: від криміналу та зведення рахунків між військовослужбовцями (згадайте, що таке дідівщина) до цілеспрямованих диверсій”, — зазначає Тамар.
- Інформаційна паніка: спроби влади повністю обмежити інтернет та зв’язок у Москві під час святкувань лише підтверджують їхній страх перед неконтрольованими подіями в самому серці країни.
“Я б на місці українського командування завдав би максимально потужного удару по Москві. Не Україна почала цю війну, і Росія має заплатити — політично, військово та репутаційно”, — підкреслює Тамар.
Отже, оголошене Росією “перемир’я” на 8–10 травня виглядає не як жест гуманізму, а як спроба взяти оперативну паузу та застрахувати власне “свято на крові”. Проте погрози ударами по Києву лише підтверджують безсилу лють Кремля.
Як попереджають військові, будь-якому іноземному лідеру, який планує відвідати Москву цими днями, не варто покладатися на дипломатичні канали. У війні, де “білі рукавички зірвані”, гарантій безпеки для агресора та його поплічників більше не існує.
