Три маловідомі фірми внесли 105 млн грн застави за Галущенка: що про них відомо
27 Червня 01:41
За колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка внесли 105 млн грн із 150 млн грн застави, визначеної судом. Як повідомляють «Схеми», гроші перерахували три приватні компанії: «Тетрас Оптіма», «Гіран Констракт» і «Скайт Рітейл», інформує «Комерсант Український»
Журналісти звернули увагу, що оприлюднені фінансові показники цих підприємств не відповідають масштабам внесених сум.
Оскільки повну суму застави станом на 26 червня не внесли, Галущенко залишається під вартою.
Скільки застави внесли за Галущенка
Вищий антикорупційний суд раніше зменшив розмір застави для Германа Галущенка з 200 млн до 150 млн грн.
Станом на п’ятницю, 26 червня, було внесено 105 млн грн, тобто 70% від визначеної судом суми.
До повного розміру застави не вистачало ще 45 млн грн.
Через те, що заставу не внесли повністю, колишній міністр продовжує перебувати у слідчому ізоляторі.
Хто вніс найбільшу суму
Найбільший платіж зробила компанія «Тетрас Оптіма». Вона перерахувала 54 млн грн.
Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
Власницею компанії вказана жителька Харківської області Тетяна Ліннікова.
За даними «Схем», останній доступний річний фінансовий звіт підприємства стосується 2023 року. Тоді компанія задекларувала 35,6 тис. грн чистого прибутку.
Отже, сума внесеної застави приблизно у 1500 разів перевищує оприлюднений чистий прибуток компанії за той рік.
Журналісти також встановили, що у 2026 році «Тетрас Оптіма» була відповідачем у справі про стягнення податкового боргу.
Йшлося про суму близько 4 тис. грн.
Водночас компанія змогла перерахувати 54 млн грн застави за колишнього міністра.
Представники підприємства публічно не пояснили походження коштів і причину участі у внесенні застави.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Який зв’язок знайшли з фондом «Адамант»
Із вересня 2024 року до січня 2025 року серед засновників «Тетрас Оптіма» значився інвестиційний фонд «Адамант».
За даними реєстру юридичних осіб, цей фонд є співвласником низки компаній разом зі структурами, пов’язаними з бізнес-групою «Авалон».
Власником групи «Авалон» себе називав львівський підприємець Григорій Козловський.
«Гіран Констракт» внесла 46 млн грн
Другий за розміром платіж здійснила компанія «Гіран Констракт». Вона внесла 46 млн грн.
Підприємство зареєстроване у Броварах Київської області та було створене у 2024 році.
Основним видом діяльності компанії вказано оптову торгівлю:
- залізними виробами;
- водопровідним обладнанням;
- опалювальними системами;
- сантехнікою та супутніми товарами.
За даними аналітичної системи YouControl, статутний капітал підприємства станом на жовтень 2024 року становив 5 тис. грн.
У фінансовій звітності «Гіран Констракт» зазначався лише один працівник.
За два попередні роки компанія не декларувала прибутків. Попри це, підприємство перерахувало 46 млн грн застави.
Керівницею і кінцевою бенефіціарною власницею компанії є Олена Сідун.
«Схеми» направили їй запитання через месенджер, однак на момент публікації відповіді не отримали.
Журналісти перевірили, як номер телефону Олени Сідун підписаний у контактних книгах інших користувачів.
Серед варіантів були позначення «Контролер ЛьвівОблЕнерго» та «Контролер Світло Львів».
Ще 5 млн грн внесла «Скайт Рітейл»
Третій платіж на суму 5 млн грн здійснила компанія «Скайт Рітейл».
Підприємство було засноване у 2021 році в Харкові та також спеціалізується на оптовій торгівлі деревиною.
У фінансовому звіті за 2023 рік компанія зазначила:
- одного працівника;
- нульовий дохід;
- капітал у розмірі 200 тис. грн.
Після цього підприємство, за даними YouControl, більше не подавало публічної фінансової звітності.
У червні 2025 року «Скайт Рітейл» змінила власника.
Новою бенефіціарною власницею стала Тетяна Степних. Компанію також перереєстрували із Харкова до села Щасливе Київської області.
Попереднім керівником і власником підприємства був Дмитро Островський.
Журналісти не змогли зв’язатися ні з новою власницею, ні з попереднім бенефіціаром: зазначені номери телефонів виявилися неактивними.
Справа Галущенка
Нагадаємо, 17 лютого 2026 року суд обрав запобіжний захід ексміністру енергетики Герману Галущенку — тримання під вартою строком на 60 днів з дня фактичного затримання до 15 квітня з можливістю застави 200 мільйонів гривень.
15 лютого 2026 року при спробі покинути територію України Галущенка затримали детективи НАБУ. Слідство стверджує, що він причетний до операції “Мідас”, що стосується розкрадання коштів в “Енергоатомі”.
Правоохоронні органи повідомили ексміністру енергетики про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 та ч. 3 ст. 209 КК України.
19 листопада 2025 року Верховна Рада України ухвалила рішення про звільнення міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук на тлі корупційного скандалу у сфері енергетики.
Галущенко обіймав посаду міністра енергетики з 2021 по 2025 рік, а з 17 липня до 19 листопада 2025 року був міністром юстиції.
Його звільнили з уряду на тлі скандалу навколо операції “Мідас”. Справа НАБУ під назвою “Мідас” стосується масштабної корупції у сфері енергетики, співорганізатором якої, за даними слідства, є бізнесмен Тимур Міндіч.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
