За крок від нового Чорнобиля: що насправді намагався підірвати ворог у зоні відчуження
8 Червня 19:30
АНАЛІЗ
Російська Федерація продовжує послідовно перетворювати глобальну ядерну безпеку на інструмент брутального геополітичного шантажу, про що свідчить черговий нічний удар безпілотника по Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні.
Що реально стояло за ударом поблизу ЧАЕС: спровокувати катастрофу чи лише створити небезпечну «картинку» для маніпуляцій світом? Чи існувала реальна загроза масштабної катастрофи? «Комерсант Український» розбирався.
У ніч на 7 червня під ударом ворожого безпілотника опинилося Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) у Чорнобильській зоні.
За даними НАЕК «Енергоатом», влучання дрона о 2:10 спричинило часткове руйнування будівлі приймання контейнерів та пожежу на площі 40 кв. метрів. На щастя, самого ядерного палива в будівлі на момент атаки не було, а вогонь оперативно загасили рятувальники.
Президент України Володимир Зеленський миттєво відреагував на інцидент, назвавши його черговим актом терористичної війни та закликавши світову спільноту до рішучих дій. Своєю чергою гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі висловив «глибоку тривогу» та анонсував терміновий візит технічних інспекторів на майданчик.
Чорнобильський інцидент: катастрофа чи локальне забруднення?
Коментуючи наслідки можливого влучання у приміщення з відпрацьованим паливом, Михайло Шустер закликає підходити до ситуації з холодною інженерною логікою, без зайвого нагнітання паніки.
«У найгіршому випадку розмітало б якусь масу радіоактивного бруду. Ми б отримали певне локальне забруднення, але нічого смертельного глобально з цього б не було», — пояснює Шустер.
За словами фахівця, сучасна війна — це значною мірою «мистецтво брехні» та маніпуляцій. Російська сторона свідомо створює подібні прецеденти, аби збурити інформаційний простір, тримати в напрузі як Україну, так і міжнародних партнерів.
Проєктний захист АЕС: чи готові станції до ударів?
Одним із головних питань сьогодення є рівень захищеності українських ядерних об’єктів від прямих обстрілів. Як зазначає Михайло Шустер, радянські проєкти АЕС (як Запорізької, так і Чорнобильської) розраховувалися на велику кількість позаштатних ситуацій, але повномасштабна війна у ці розрахунки не закладалася.
- Що передбачено проєктом: Загоряння, розриви трубопроводів чи паропроводів. Найближчий до воєнних реалій сценарій, який прораховували інженери — падіння літака в гермооболонку (з площею контакту до 7 кв. метрів).
- Чого немає в розрахунках: Повноцінних бойових дій з використанням усього спектра сучасного озброєння. Об’єктивного комплексного аналізу безпеки в умовах такої війни з конкретними цифрами наразі немає.
«Відпрацьоване паливо, яке зберігається в басейнах витримки безпосередньо всередині атомних блоків, перебуває під потужним бетонним куполом. Його не прошибуть ракети. Паливо, яке міститься в контейнерах сухого зберігання (зокрема, на ЗАЕС), захищене надзвичайно товстим бетоном. Ядерної реакції там не буде в будь-якому разі — максимум локальне радіоактивне зараження», — підкреслює Шустер.
Шустер додає, що реальну ядерну катастрофу можна спровокувати лише за умови спланованого, точкового та технологічно «продуманого» удару по певних вузлах енергоблока, який працює на потужності або має великий обсяг залишкових тепловиділень. На щастя, до цього ситуація не доходила — наразі ворог здебільшого б’є по системах електроживлення, через що станції періодично переходять на роботу від дизель-генераторів.
З огляду на це, непрацюючі об’єкти ЧАЕС та навіть зупинена ЗАЕС наразі становлять мінімальну загрозу з точки зору глобальної катастрофи, тоді як діючі українські АЕС є значно вразливішими через роботу на потужності.
«Валіза без ручки»: що відбувається на Запорізькій АЕС
Окрему увагу експерт звертає на ситуацію навколо окупованої Запорізької АЕС. Заявивши, що станція перебуває під юрисдикцією РФ, Кремль фактично загнав себе у пастку. Зараз ЗАЕС перетворилася для росіян на справжню «валізу без ручки».
В Енергодарі наразі катастрофічні побутові умови: регулярні проблеми зі світлом та теплом роблять місто майже непридатним для життя. Через це російські фахівці, які приїхали на «заробітки», масово звільняються. Забезпечувати безпечну експлуатацію гігантського об’єкта окупантам стає дедалі важче.
«Росіяни розуміють: якщо на ЗАЕС станеться бодай локальна радіаційна аварія — уся відповідальність ляже на них. Тому вони намагаються створити в інформаційному просторі ситуацію, щоб “відпетляти” від цієї відповідальності. Звинувачують в усьому українську сторону — і пропаганда в Енергодарі, на жаль, працює так, що місцеві мешканці в це вірять. Не виключено, що й нинішній інцидент на Чорнобильській АЕС є частиною цієї ж великої інформаційної гри», — резюмує Михайло Шустер.
Отже, Україна продовжує наполягати на жорсткій міжнародній реакції. Візит інспекторів МАГАТЕ на Чорнобильську АЕС має вкотре зафіксувати злочинні дії РФ та нагадати агресору, що ядерні об’єкти за жодних обставин не можуть бути цілями для атак. Проте, як показує практика, найкращим гарантом ядерної безпеки в регіоні залишається повна деокупація українських територій та відкинення ворога від кордонів промислових зон АЕС.
