Технологічний глухий кут: авіаексперт розповів про важливий нюанс з розпіареним «Сарматом»
15 Травня 11:06
РОЗБІР ВІД 
Російська пропаганда знову здригається від переможних реляцій про випробування міжконтинентальної балістичної ракети «Сармат», яку на Заході називають «Сатаною-2». У мережі поширюють цифри про потужність у «дві тисячі Хіросім» та здатність стерти з лиця землі цілі континети. Проте за фасадом пафосних відео криється реальність, яку авіаційний експерт Костянтин Криволап у коментарі для «Комерсант Український» називає технологічним глухим кутом. Детальніше – у матеріалі «Комерсант Український»
Костянтин Криволап скептично оцінює заяви Кремля про успішність випробувань. Експерт наголошує на відсутності незалежних підтверджень:
«Звідки було повідомлення? Це зробили американці, чи це зробила наша розвідка? Ні, ці структури мовчать. Путін сказав: “ми запустили”, тому що йому Генштаб так доповів. А Генштаб не таке доповість — вони ж нашу велику Токмачку “брали” 25 разів. Це вже такий мем став», — зазначає Криволап.
На думку експерта, ракета «Сармат» технічно та інженерно є надзвичайно складною для того, щоб її реально поставити на озброєння.
Він вважає, що подібні проєкти з великим розмахом потрібні росіянам насамперед для того, «щоб можна було вкрасти велику кількість грошей».
Технічний бік: 200 тонн металу та проблеми зі стартом
Основним викликом для розробників «Сармата» залишається сам момент запуску.
Криволап пояснює, що через величезну вагу ракети (близько 200 тонн) росіяни змушені використовувати складні інженерні рішення, які часто дають збій:
- Силосний пуск: Замість звичайної шахти використовується так званий «силос» із пневматичним пуском. Експерт підкреслює складність створення повітряної подушки, яка має виштовхнути ракету перед увімкненням двигуна.
- Ризики вибуху.
Криволап нагадує про попередні невдачі.
«Коли вони двигун включали раніше, то в них просто рознесло всю шахту вщент. Самі росіяни кажуть — була вирва 200 метрів у діаметрі», – каже Криволап.
Саме тому експерт не вірить у реальну боєздатність цієї системи, називаючи повідомлення про її успіхи «пропагандистськими балачками».
Ядерний шантаж і позиція світу
Аналізуючи загальну стратегію залякування Заходу (включаючи ракети «Сармат» та «Орєшнік»), Костянтин Криволап зауважує, що ймовірність застосування Путіним ядерної зброї у 2026 році більшість серйозних аналітиків оцінює лише у 5-10%.
Крім того, експерт виокремлює геополітичні чинники, які стримують Кремль.
«У застосуванні росіянами ядерної бомби не зацікавлений ані Китай, ані Індія, ані Пакистан. Китай хоче торгувати з Європою та налагоджувати відносини із Заходом, тому Путін не піде в ще більшу ізоляцію. Він і так уже обмежено ізольований, а після цього він стане щуром, якого загнали в кут», – каже Криволап.
На завершення Костянтин Криволап підкреслює, що попри зростання загроз у медіапросторі, реальний потенціал путінської системи падає.
«Росія деградує кожного дня. Це я не пропагандист, я аналізую», — підсумовує експерт.
Водночас він погоджується з думкою заступника командира 3-ї штурмової бригади Максима Жоріна: світ має знати про плани рф, а оточення Путіна повинно розуміти, що кожен крок до ядерної ескалації фіксується розвідками світу.
