Позов «Сінево» та CSD LAB: чому НСЗУ не готова платити приватним лабораторіям мільярди за «прості» дослідження
24 Червня 17:10
Поки Україна витрачає безпрецедентні ресурси на оборону та підтримку медичної системи під час війни, великі приватні лабораторні мережі через суд намагаються оскаржити нові правила фінансування аналізів за кошти держави. У центрі спору, з одного боку, сотні мільйонів гривень бюджетних коштів. А з іншого боку – питання про те, чи має держава оплачувати максимальні обсяги рутинної лабораторної діагностики, коли цих самих грошей потребують онкологічні пацієнти, реабілітація військових та високотехнологічне лікування. Деталі – у матеріалі «Комерсант Український».
Приватні лабораторії «Сінево» та CSD LAB оскаржують нові правила Програми медичних гарантій на 2026 рік. Вони заявляють про “дискримінацію приватного сектору” та порушення принципу “гроші йдуть за пацієнтом”. Водночас у НСЗУ наполягають: справа не у формі власності медичного закладу, а в необхідності раціонально розподіляти обмежений бюджет охорони здоров’я.
Приватні лабораторії вимагають перегляду правил
«Сінево» та CSD LAB звернулися до суду і Антимонопольного комітету через нові механізми фінансування лабораторних послуг. На думку компаній, запроваджені урядом коефіцієнти суттєво скорочують обсяги компенсацій приватним лабораторіям.
У CSD LAB стверджують, що виконали досліджень у межах Програми медичних гарантій на 191 млн грн, але після застосування нових правил отримали контракт лише на 68 млн грн. У компанії також аявляють, що це “обмежує доступ пацієнтів до безоплатних аналізів”.
Окремо лабораторії наголошують на тому, що в більшості розвинених країн “приватний сектор є повноцінним учасником державних програм медичних гарантій” та працює на однакових умовах із державними закладами.
Позиція НСЗУ: пріоритети мають значення
У Національній службі здоров’я ситуацію коментують активно і головне на чому акцентують – пріоритети.
Голова НСЗУ Наталія Гусак у розмові з LB.ua пояснила, що питання полягає не у власності закладу, а в тому, як забезпечити максимальну користь для пацієнтів в умовах обмеженого фінансування.
Голова НСЗУ Наталія Гусак
“Ми будемо захищати нашу позицію, тому що, здається, маємо різне розуміння підходів закупівлі медичних послуг, ніж наші партнери Synevo і CSD, – сказала Наталія Гусак. – Колеги виходять з своїх інтересів, а наші інтереси – забезпечити в рамках обмеженого фінансового ресурсу українців меддопомогою в рамках їхнього попиту на медичну послугу і в рамках наших пріоритетів, бо фінансовий ресурс обмежений і ми маємо ефективно використати його”, – заявила керівниця НСЗУ.
За її словами, держава сьогодні змушена обирати між різними напрямами медичних витрат. Кошти, які можуть бути витрачені на мільйони рутинних аналізів, можуть бути спрямовані на дороговартісну діагностику онкологічних захворювань, орфанних хвороб, складні лабораторні дослідження та реабілітацію.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Особливо показовим є наведений Гусак приклад аналізів на вітамін D. За її словами, лише одна з лабораторних мереж готова була продати державі таких досліджень на суму близько 1,5 млрд грн.
“От з цих 1,5 млрд ми готові покрити складну лабораторну діагностику для пацієнтів, які мають онкологічне захворювання. Це чесно з точки зору людей, чесно з точки зору системи і чесно з точки зору надавачів, тому що ми їм даємо можливості. Ми кажемо: “Колеги, ми не готові у вас закуповувати таку кількість вітаміну D3, але готові цей обсяг фінансування надати вам, якщо ви надасте послуги імуногістохімії, інших складних лабораторних”, – пояснила вона.
У НСЗУ переконані, що фінансувати в таких обсягах дослідження, клінічна ефективність яких часто викликає дискусії серед медиків, означає відбирати ресурси у пацієнтів, які потребують значно складнішої та дорожчої допомоги.
Скільки заробляють лабораторії
Згідно з Індексом Опендатаботу-2026, десять найбільших медичних компаній України за рік отримали понад 17,9 млрд грн доходу, що на 23% більше, ніж роком раніше.
«Сінево Україна» посіла третє місце в рейтингу з виручкою 3,27 млрд грн, продемонструвавши річне зростання на 39%. Компанія також вийшла на прибуток понад 216 млн грн.
CSD LAB збільшила дохід до 1,16 млрд грн, що на 35% більше, ніж роком раніше.
Комплексна медицина замість окремих аналізів
Ще одним предметом суперечки між лабораторіями і державою стала вимога НСЗУ до закладів надавати не лише лабораторні дослідження, а й консультації лікарів у межах комплексної медичної послуги.
Лабораторії вважають це “штучним бар’єром” для участі у держпрограмі.
Натомість у НСЗУ пояснюють, що лабораторний аналіз сам по собі не лікує пацієнта. Цінність виникає лише тоді, коли результат інтерпретує лікар і використовує для постановки діагнозу чи призначення лікування.
Тому держава робить ставку на розвиток комплексних медичних центрів, де пацієнт може отримати повний цикл допомоги в одному місці.
Слово за судом
Наразі позов лабораторій проти НСЗУ готуються розглянути судді. А от шанси сторін вже оцінила медична адвокатка, екснардепки та співавторки Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» Ірина Сисоєнко.
За її словами, шанси захистити свої інтереси в суді у лікарень та лабораторій є, але для перемоги медичний заклад зобов’язаний залізобетонно довести три ключові речі:
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
- Факт надання послуги пацієнту. Для суддів заяви представників клініки не мають ваги – потрібні належні докази: медична документація, направлення, результати обстежень, протоколи, внутрішні накази та консультаційні висновки.
- Належне внесення даних до ЕСОЗ. Електронна система охорони здоров’я у суді розглядається не як технічна формальність, а як першочерговий доказ. Бездоганні, вчасні та відповідні паперовим аналогам записи в ЕСОЗ суттєво посилюють позицію позивача.
- Необґрунтованість заперечень НСЗУ. Судова практика доводить: сам по собі автоматичний розрахунок Нацслужби, виявлена розбіжність у звітах чи надіслана претензія ще не зобов’язують заклад автоматично повертати кошти. НСЗУ у суді повинна чітко довести реальну надмірність виплат або пряме порушення умов пакета.
Як писав «Комерсант Український», з 1 квітня 2026 року в Україні розширили програму “Доступні ліки”. До переліку препаратів, які пацієнти можуть отримати безоплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом, додали 37 нових лікарських засобів у різних дозуваннях.
