Навчання у дві зміни та уроки під час блекаутів: у МОН розповіли, як працюватимуть школи з вересня
24 Червня 19:16
АНАЛІЗ
З 2022 року у столиці російськими обстрілами пошкоджено майже 300 закладів освіти. Втім, щойно зачинилися класи та аудиторії на канікули, розпочалася найгарячіша фаза підготовки до 1 вересня.
Наприклад, у Києві сьогодні діє понад 670 шкіл, в яких навчається понад 298 тисяч учнів. Це фактично кожен дванадцятий школяр України навчається саме в столиці.
Редакція «Комерсант Український» надіслала серію запитів до Міністерства освіти і науки України та КМДА, щоб зрозуміти, з якими безпековими викликами зіштовхнеться Київ та навчальні заклади по всій Україна у новому навчальному році.
На пряме запитання про те, які саме заклади загальної середньої освіти у столиці станом на червень 2026 року взагалі не мають найпростіших чи радіаційних укриттів, Департамент освіти і науки КМДА надав офіційну відмову, засекретивши ці дані.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Як пояснив заступник директора Департаменту Ілля Пасько, статистика щодо відсутності бомбосховищ у школах наразі належить до категорії інформації з обмеженим доступом, а саме — до службової інформації. Подібний крок зумовлений чіткими безпековими застереженнями спецслужб.
«Відповідно до листа Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області […], з метою недопущення використання закладів освіти в якості можливих цілей обстрілів розповсюдження інформації про функціонування закладів освіти, укриття на території закладів освіти тощо є обмеженою», – Ілля Пасько.
У КМДА підкреслюють, що розголошення таких списків несе пряму загрозу, оскільки ворог може оперативно коригувати свої удари по об’єктах масового перебування дітей. Масштаб небезпеки підтверджується офіційною цифрою, яку озвучило відомство: з 2022 року у Києві російськими обстрілами вже пошкоджено 297 закладів освіти.
5 мільярдів на укриття: як розподіляють гроші для столиці та області
У 2026 році Кабінет Міністрів України виділив субвенцію в розмірі 5 мільярдів гривень на реалізацію публічних інвестиційних проєктів для облаштування безпечних умов у закладах освіти.
Міністерство освіти і науки України у своїй відповіді зазначило, що ці кошти розподіляються через систему затверджених наказів МОН. До фінансування включені не лише стандартні комунальні школи, а й спеціалізовані заклади. На кошти держсубвенції будують та модернізують сховища у:
- закладах загальної середньої освіти;
- закладах дошкільної освіти (в частині загальної середньої освіти);
- військових, військово-морських, військово-спортивних ліцеях та ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою.
Що робити, якщо укриття замале: офіційні роз’яснення МОН
Окремим викликом залишаються ситуації, коли укриття в школі є, але його площа фізично не здатна вмістити 100% учнів та педагогічного колективу під час повітряної тривоги. Т. в. о. начальника головного управління загальної середньої освіти МОН Альона Горупаха у відповіді на запит пояснила правові та практичні механізми виходу з цієї кризи.
По-перше, міністерство наголошує на повній академічній, організаційній та фінансовій автономії закладів освіти. Це означає, що держава делегує право ухвалювати рішення безпосередньо керівництву шкіл та педрадам.
«Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти…», – каже Горупаха.
По-друге, для розв’язання проблеми браку місць в укриттях МОН офіційно рекомендує впроваджувати гнучкий підхід. Профільне відомство повністю легітимізує та погоджує:
- використання змішаного формату навчання;
- організацію освітнього процесу у кілька змін (зокрема дві зміни);
- ущільнення навчальних програм та адаптацію уроків до тривалості світлового дня.
Як повітряні тривоги вплинуть на оцінювання та «освітні втрати»?
Освітнє відомство регламентувало форс-мажорні ситуації, коли під час тривалих повітряних тривог діти змушені сидіти у сховищах, де немає технічної можливості під’єднатися до інтернету чи проводити повноцінні уроки.
У таких випадках викладачі зобов’язані передбачати самостійне опрацювання матеріалів учнями у будь-який зручний для них час.
“Якщо під час тривоги в учасників освітнього процесу відсутня технічна можливість продовжувати навчання (перебування в укритті без доступу до мережі), викладачі передбачають можливість асинхронного виконання завдань (самостійне опрацювання матеріалів у зручний час)”, – каже Горупаха.
Щоб нівелювати катастрофічні «освітні втрати», які виникають через постійні зриви занять, педагогічним радам надано право самостійно перерозподіляти навчальні години, затверджені Державним стандартом. Школи можуть на власний розсуд забирати години у другорядних компонентів та додавати їх на обов’язкові предмети, або ж офіційно спрямовувати цей час на індивідуальні консультації та спеціальні групові заняття для підтягування учнів.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
